Найголовнiше!!!

Що найголовніше в житті для кожного з нас? Мрія....? Мета....?Досягення....? Все це має великий сенс. Наше життя швидкоплинне. Кожен з нас хоче досягти чогось у ньому. І заради життєвих висот ми долаємо багато перепон. Часто ми розплачуємось за це занадто великою ціною. Йдучи до певної мети ми не помічаємо людей, які знаходяться поруч. Це твої батьки, друзі, кохані люди. Внаслідок поганого настрою з наших вуст можуть вирватися не надто приємні слова, які зруйнують все. А чи варто через таку дрібницю втрачати близьких людей? Чи варто сваритися, коли ти не знаєш, що може статися завтра? Ніхто не застрахований від своєї долі. Навіщо ранити словом один одного, а потім шкодувати? Життя непередбачувана річ: сьогодні є, а завтра нема. Згайдаймо своє дитинство: як нам добре було. Не було ніяких турбот, з усіх боків ти був оточений піклуванням і ніжністю своїх батьків. Згадаймо як ми безтурботно гралися з своїми однолітками. Пригайдаймо більш старші роки, коли ми почали пізнавати справжню дружбу, кохання. Стаючи більш дорослими, ми перестаємо цінувати те, що маємо. А чому? Що для нас стало більш головним? Тусовки, круті друзі, нічні клуби, сучасні розваги і техніка. Ми хочемо бути подібними на наших авторитетів, а тим часом забуваємо про щирість. Ми носимо маски, які нам не личать. У цьому, не побоюсь цього слова, жорстокому світі, ми забули про щирість, турботу і просто радість. У нас змінилося уявлення про щастя. Хіба воно полягає в грошах, статусі і крутості? А просто проснутися зранку у своєму, може й не шикарному домі, від променів сонця, які лоскочуть тебе по обличчю, в надіях на прекрасний день, хіба це не щастя? Подякувати Богу, за те, що ти є на цьому світі і за все, що в тебе є . Цінуймо своє становище, роботу, дім, життя, а особливо близьких людей. Тому що заради них і потрібно жити. Ніколи не цураймося їх, адже в будь-який момент твоїх рідних може не стати. Поважаймо кожну думку, кожне слово і кожну пораду, яку ми отримали. Не забуваймо дякувати їм за це і любити. Бо тільки вони можуть достукатися до твого серця, підтримати і відкрити твою душу. Це велике щастя мати найдорожчих тобі людей і це напевно наголовніша радість, без якої я особисто не уявляю свого життя.