Мої батьки… Спасибі, рідні,
За ніжність, радість й теплоту,
За те що народилась в квітні,
За ласку й вічну доброту.
Ви вчили падати й всміхатись,
В житті упевнено іти,
Але за славою не гнатись,
А просто прямувати до мети.
Спасибі за підтримку і турботу
За вашу все невичерпну любов,
За ту важку і непросту роботу,
Щоб забезпечувати мене знов і знов.
Пробачте за пролиті сльози
За грубість по відношенню до вас,
Бо зрозуміти я тоді була не в змозі,
Який жорстокий повелитель час.
За все я вам безмежно вдячна,
І постараюсь вас не підвести,
Хоча іти самій в життя так лячно,
З дитинством спалювати всі мости.
І хтозна що життя покаже
Я знаю точно що через роки
Моя душа так само скаже
Найкращі в світі люди – це мої батьки.
Найрiднiшим людям...
© Copyright: Роксолана Мартищук, 2013
Свидетельство о публикации №213011701552
Свидетельство о публикации №213011701552
Рецензии
