Дорогий, неповторний ти мій,
Чи почую від тебе: "Я твій"?!
Чи забуду про всі безпідставні образи?
Дорогий, неповторний ти мій,
Як би ж знав, що даруєш ти спокій!
Як би ж чув мого серця віддяку!
Рветься думка на ноті високій,
Почуття виступають в атаку.
Дорогий, неповторний ти мій,
Чом не можу втонути в глибокості вій?
Чом в очах твоїх бачу я зраду?
Я складаю знамена. Хай інші ідуть у цей бій.
Я з тобою змагатись не стану.
Дорогий, неповторний ти мій,
В мої сни більш приходить не смій!
У думках не знайти мені ладу.
Дорогий, неповторний ти мій -
У тривожні хвилини розрада.
Дорогий, неповторний ти мій,
Частий гість на бенкеті надій,
Місяць зорі-душі, в мить зізнання.
Як знайтись нам в оцих
безберегих ночах,
Що тривають до рання?
Дорогий, неповторний ти мій,
Знов тобі віддаю це прохання:
"Я не знаю як бути самій?".
Вiдчай
© Copyright: Ольга Рибарук, 2013
Свидетельство о публикации №213012101162
Свидетельство о публикации №213012101162
Рецензии
Юрій, дякую! :) Вперше чую таку думку про мою поезію...
Ольга Рибарук 22.01.2013 15:48 Заявить о нарушении
Ольга Рибарук 22.01.2013 15:48 Заявить о нарушении