Глава 3. Sleeping Sun

«О, як я хочу піти разом із сонцем… Сплячий… Плачучий… З тобою…» Nightwish, «Sleeping Sun»

Після ще однієї моєї безсонної ночі настав ще один безсонний день. Ніщо вже більше місяця не могло втамувати мою тривогу. Я не міг спати, а потім міг впасти посеред людного парку на холодну бруківку. І уві сні цей незрозумілий жах переслідував мене. Одного разу я навіть побачив його. От тоді я по-справжньому перелякався. Блукаючи після чергової «вилазки з палатками» із друзями по лісу на краю міста я побачив темний силует поміж дерев. Він швидко ріс. Немов тісто на дріжджах. Я бачив його величезні скажені очиська, що також збільшувалися. Я кричав, проте мого крику ніхто не чув. П’яні товариші вже позасинали. Їх подолав сон.
Та як би я волів зараз опинитися уві сні. Щоб знати напевно, що ця штука мене не вб’є. Щоб знати, що я прокинусь живим в теплому ліжку, можливо, навіть, напудивши в штанці. Але живим.
І я побіг… Я знав, що ніде не сховаюсь від цих пекельних очей. Монстр начебто не збирався наздоганяти мене, а тому я побіг до міста. Втрапив до лап нашої «доблесної» міліції, що саме патрулювала коло виходу з міста. Та я втік і від них. Я знав, відчував, що почвара з темряви тепер переслідуватиме мене всюди…
Коли опинився в себе на районі, побіг до ріднесенького генделика. Ледве кивнувши знайомим з дитинства дядькам, що любили тут збиратися не зважаючи на час і теревенити про свої походеньки в молодості я швидким кроком попрямував до прилавку, відштовхнувши якусь жіночку, яка тримала в руках маленького бридкого чіхуахуа. Завжди ненавидів таких щуроподібних собачок. Жіночка спробувала обуритись, однак уловивши на собі мій грізний погляд тихо розвернулась і вийшла геть.
- Пляшку горілки… - промовив я одними вустами.
Дівчина за прилавком змірила мене оцінюючим поглядом і спитала:
- Хоч 18 є тобі? – на що отримала різку подачу в живіт.
- Документи показати? – поцікавився зухвалим голосом я.
Продавщиця поморщила лоба і пробурмотівши щось на кшталт «та іди ти до дідька». Я посміхнувся і забравши пляшку пішов геть навіть не заплативши. Страх більше не переслідував мене цієї ночі. А горілка допомогла мені забути про цей інцидент… Ненадовго… Але про це пізніше… Я надто хочу поринути в сон…


Рецензии