Про життя

            Життя… Яке воно? Чим може зацікавити? Як користуватися можливостями які ми отримуємо від нього? Які переваги надає життя?... Багато питань схожого типу можна написати, та не на всі отримаєш одразу однозначну відповідь. Та дати відповідь не можна з певних причин. Наше життя досить багатогранне і навіть для менш-більш приблизної відповіді потрібно врахувати дуже багато різноманітних умов та факторів, що тим чи іншим чином можуть вплинути на розвиток певної події, або ситуації…
           Однак, ми навіть не усвідомлюємо, що живемо на унікальній планеті, дихаємо повітрям та разом з тим, виконуємо певну особисту роль у ньому. Та нерідко, ми просто втрачаємо життя – безцінний дар, подарований нам. Втрачаємо з необережності, просто від того, що не встиг, не вгледів, не зауважив… Втрачаємо, так як не всі та не до кінця розуміємо, що ми маємо. Які можливості відкриваються перед нами, скільки всього можна осягнути, побачити, зрозуміти… Скільки можна відчути, пережити…
          Наше життя – своєрідне явище, яке має надзвичайний глибинний зміст і внутрішню красу. Та дуже часто, ми просто нехтуємо всім тим, що дає нам наша доля… Кожен народжений зі своєю долею і від самого свого народження бореться зі світом за виживання… Життя – це гра і ти в ній гравець. Життя – це боротьба, а ти – боєць. І тільки від тебе залежить як достойно пройти всі перепони, які виникають на твоєму шляху до успіху…
          Життя унікальне, не важливо під яким кутом ми його сприймаємо і якими стежками йдемо по ньому… Так як все у ньому має своє призначення та виконує певну роль… Будь-яке явище чи подія, що відбувається з нами, спрямована на створення тих чи інших умов, ситуацій, що можуть впливати, або ж впливають на наше життя…
Кожен сприймає життя по-різному. Також по-різному дає йому оцінку і проживає його теж по-різному… Кожен по своїй природі унікальний і таке ж унікальне у нього життя… І не важливо, звідки ти походиш, де ти народився. Життя твоє буде таким, як ти хочеш, як ти його побудуєш…
           Наше життя швидкоплинне, воно протікає майже непомітно, а ми встигаємо тільки його споглядати і розуміти, що недавно ми були ще маленькі, гралися в пісочку, ходили в зоопарк за ручку з мамою і татом, їли морозиво влітку, а взимку мама одягала нас в теплий зимовий одяг, вдягала рукавички і великий шарф, з якого нас часом не було видно. А холодними зимовими вечорами ми, ще маленькі, сиділи і грілися біля вогню, а мама і тато розказували нам різні цікаві історії, або ж обговорювали свої буденні проблеми…
          Пройшли роки, ми виросли, почали ходити до школи, у нас почали з’являтися нові друзі, захоплення, ми почали вперше закохуватись… Роки невпинно летіли, а з ними росли і ми… Непомітно пройшла школа, а в нашій пам’яті залишилися сльози на очах наших батьків на останньому дзвонику і дивовижний шкільний бал… І зовсім швидко ми стали дорослими… Вступили до університету, стали студентами, дехто пішов в армію, дівчата повиходили заміж, а деякі хлопці одружилися та почали звивати свої затишні сімейні гніздечка… Народилися діти… З’явилися нові проблеми…
          І життя знову почалося спочатку… Для тих, які народилися і деякою мірою для тих, які народили нове життя… Знову почалися пелюшки і недосипання вночі, дзвінкий дитячий плач та розбиті коліна і лікті, прогулянки, зимові вечори, а з ними читання казок, ігри… А життя знову тече, розвивається… І як би ми його не змінювали, воно щоразу існує в тому самому порядку, в якому його створила природа… Це один з її основних законів… І найважливіший із них – закон ЖИТТЯ…