Люба

Виталий Гавура
Тебе як звати, люба?
І чого така сумна?...
Руки від роботи грубі...?
І ти дуже не проста...

Ну чого ж ти плачеш, люба?...
В тебе ж такі гарні очі
В тебе ж такі ніжні губи...
Ти ж малюєш білі ночі...!

Ти гадала він полюбить?...

Правда - це безглузда річ...
Вона б'є і ранить дуже
Намалюй-но чорну ніч...!
Вона стерпить. Ти одужиш...

Сонце сяє все ясніше
І ти коло річки бродиш...
Ти стаєш усе сильніше
В річку трохи ти заходиш...

Вже не плачеш
Трохи мрієш
Трохи навіть молодієш...
Вже ти знаеш -

Правда губить
Але тільки не тебе!
Тебе трохи навіть люблять...
Трохи й ти сама себе...


© Copyright: Виталий Гавура, 2013
Свидетельство о публикации №213012401273
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Виталий Гавура
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Виталий Гавура