Ми знов зібралися у купку,
щоб знов і знов марширувати
до заповітної мети
і приголомшуючи ликом
красуні, кралечці,
богині
в пориві сяйному волати
повторюючи мегафонно,
що укликає із-за грат,
лелека наша
полонена,
і відчувати –
цунамі
з всіх нас,
у мить
прорве запруду
і хлине, хлине в піднебесся…
Страждальницю звільнивши нашу...
І так щодня...
Багато років...
І звіку-зроду буде так…
I зроду-звiку буде так
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2013
Свидетельство о публикации №213020201604
Свидетельство о публикации №213020201604
Рецензии