Уже зима і дує від вікна,
Уже зима і спалені надії,
Та радий я - ти в світі не одна...
Цей білий сніг десь сліпить твої вії,
Цей вітер заколисує тебе,
Гуде, свистить,брязчить в віконних щибах,
Нехай на світі я незнано де -
Цей вітер забере твої всі біди.
То є мій друг, розрадник для душі,
Такий же він самотній та холодний,
Нехай для тебе він запорошить
Всі чорні дні. Хай віхола сьогодні,
А завтра - в високості чорних хмар
Той вітер знов звільнить блискуче сонце,
І буде день, вогонь іскристих чар,
Пустуючи, через твоє віконце,
Тебе розбудить. Хай ти не одна,
Моя душа - промінням від вікна.
Уже зима...
© Copyright: Борис Смыковский, 2013
Свидетельство о публикации №213020501299
Свидетельство о публикации №213020501299
Рецензии