Бiле i чорне
(Вільям Батлер Єтс)
У чорноті небес блукає білий кіт –
Такий самотній серед порожнечі
Муркоче коло Всесвіту воріт,
Самотність пророкує і, до речі,
Читає позабутий манускрипт
Написаний на камені дольмена.
Менгір мовчить, а в темних нішах крипт
Монахи написали про бої й знамена
Народів зниклих і літописи важкі
Де кожна літера важка і черлена –
Де королі Ірландії, де кланів ватажки?
Все зникло… І нащадок збайдужілий
На шибках пальцем вимальовує: «Нудьга!»
І нарікає, що життя марудне,
Марнує дні свої і в сірі будні
Відтінок буруватий додає вина.
Свидетельство о публикации №213020600236
Як біль мудрого серця, як шепіт туману, як дотик сну…
________________
Шановний Шоне!
З вдячністю до вашого таланту, за те задоволення,
яке я отримую після прочитання Ваших творів.
Анна-Мария Кёр 07.03.2023 20:23 Заявить о нарушении