Законотворчество

Киллер устав от беззакония решил изменить ситуацию в стране.
"Ну сколько можно уже убивать выродков? - думал он про себя - Если бы взорвать сразу все АЭС, чтобы Мир понял, как нельзя поступать с народом, может тогда бы оставшиеся перестали издеваться с себе подобных? Может это время придет когда - нибудь? Ведь Ванга видела это в своих видениях!
Но я пока попробую в законном порядке изменить существующий порядок. Ведь однажды мне это уже удалось! Я буду писать законопроекты и рассылать их уже работающим депутатам! Может это хоть как то изменит нашу жизнь под игом выродков?"

Киллер ходил по комнате и размышлял с чего бы начать свою законную жизнь. Он вспоминал о беззаконии в судах:
"Судьи - эти выродки уже давно стали сектой шизоидников. бесконтрольные и наглые. Они отбирают у людей все что могут уничтожая народ. Практически все из них - это гомики и лесбиянки, педофилы и сутенеры."

Киллер остановился. Он вспомнил, как Таргний, глава суда в городе где он живет насилует людей под гипнозом и пытается продлить свою спидовую жизнь за счет отбора крови у здоровых людей.

"Нет! Судей нужно убивать. Тут закон не поможет!" - решил он и продолжил поиски направления.
Это длилось недолго. Ведь наш Киллер юрист по образованию и знает законы Украины как свои пять пальцев.

"Работа с обращениями граждан - вот основа борьбы с мракобесием и выродками. Не оставить им никаких шансов. Ни одно варианта дающего возможность чиновникам отписаться или увильнуть от рассмотрения,"

Киллер немедленно сел за изучение международной практики в этом вопросе.
Во всех странах, кроме Украины, любой гражданин страны может отправить свое обращение или жалобы по Интернету напрямую минуя местный Почтамп.

"Как это правильно - подумал Киллер - у нас выродок Таргоний, чтобы не вскрылись его преступления создал здесь тотальный контроль за перепиской граждан. И фальсифицирует все материалы."

Раздумий больше не осталось. Киллер взял бумагу и набросал план закона "Об  обращении граждан". дело оставалось за малым. Выписать дефиниции закона. Он не стал сильно мудрствование и писать закон в современном исполнении, а решил придерживаться существующих традиций.

Через три час черновой вариант Закона был создан. Еще через три отредактирован. Еще через два были выписаны детали необходимые для подачи Закона в Верховный Совет Украины.
Киллер сел перечитать практически переделанный Закон перед отправкой.
Ненужные статьи Киллер зачеркнул и весь документ получил такой вид

"

В цілому Закон України
 «Про звернення громадян»
буде мати вигляд:
З А К О Н  У К Р А Ї Н И

                Про звернення громадян

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 47, ст.256 )

  { Вводиться в дію Постановою ВР
    N 394/96-ВР від 02.10.96, ВВР, 1996, N 47, ст.257 }

  { Із змінами, внесеними згідно із Законами
    N 653-XIV ( 653-14 ) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.219
    N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181
    N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.200
    N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511
    N 4054-VI ( 4054-17 ) від 17.11.2011 }

     Цей Закон  регулює  питання практичної реалізації громадянами
України наданого  їм  Конституцією  України  (  254к/96-ВР ) права
вносити в органи державної влади,  об'єднання громадян  відповідно
до  їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності,  викривати
недоліки в роботі,  оскаржувати дії посадових  осіб,  державних  і
громадських   органів.   Закон   забезпечує   громадянам   України
можливості для  участі  в  управлінні  державними  і  громадськими
справами,  для впливу на поліпшення роботи органів державної влади
і  місцевого  самоврядування,  підприємств,  установ,  організацій
незалежно від  форм  власності,  для  відстоювання  своїх  прав  і
законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

                Р о з д і л I

                ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Звернення громадян

     Громадяни України мають право звернутися до:
суду; правоохоронних органів; законотворчих та нормативно творчих органів; силових відомств; органів державної влади; органів місцевого самоврядування; депутатів; об'єднань громадян; громадських діячів; політичних партій; громадських організацій; представництв усіх міжнародних організації, які розміщені на Україні,чи тимчасово перебувають на території України; підприємств; установ;  організацій  незалежно  від  форм   власності; на телебачення; електронних представництв всіх вищезазначених форм, розміщених в мережі Internet;  друкованих засобів масової   інформації; електронних засобів масової інформації, розміщених в мережі Internet; до окремих посадових    осіб – не залежно від того де вони знаходяться в України чи за межами країни.

       Військовослужбовці,  працівники  органів  внутрішніх  справ і державної  безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної   кримінально-виконавчої   служби  України  мають  право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.{ Частина друга  статті  1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }
     Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться  на
її  території,  мають  таке  ж  право  на подання звернення,  як і
громадяни  України,  якщо   інше   не   передбачено   міжнародними
договорами.

Стаття 2. Законодавство про звернення громадян

     Законодавство України  про  звернення  громадян  включає  цей
Закон та інші  акти  законодавства,  що  видаються  відповідно  до
Конституції України та цього Закону.

Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі

         звернення - індивідуальна чи колективна заява,  скарга, пропозиція викладена в письмовій, електронній чи усній формі.
        зверення різнопланове - індивідуальна чи колективна заява,  скарга, пропозиція викладена в письмовій, електронній чи усній формі в якій порушуються питання, що відносяться одразу до кількох суб’єктів перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону;
         заява – клопотання до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону,  про сприяння в реалізації прав, свобод та  (або)  законних  інтересів  заявника, не пов'язане з їх порушенням, а також повідомлення про порушення  актів законодавства та недоліки в роботі;

         скарга - вимога до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, про відновлення прав, свобод та (або) законних інтересів  заявника,  порушених  їх діями (бездіяльністю);

            пропозиція - рекомендація до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, щодо поліпшення їх діяльності, вдосконалення правового  регулювання  відносин у державі та суспільному житті, вирішення питань економічної,  політичної, соціальної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

            заявник - громадянин або юридична особа, що подали (подають) звернення;

             письмове звернення - звернення заявника  до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, викладене в письмовій формі, яке надійшло по пошті чи по факсу;

             електронне звернення - звернення заявника до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, яке надійшло на адресу електронної пошти,  або на форму Прямого Звернення, що  розміщене на офіційному сайті в глобальній комп'ютерній мережі Інтернет;

               усне звернення - звернення заявника до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, викладене в ході особистого прийому, або висловлене по телефону;

індивідуальне звернення - звернення одного заявника;

           колективне звернення - звернення двох і більше заявників з одного й того ж питання (кількох питань);

         повторне звернення - звернення, що надійшло в одну і ту ж організацію, до одного й того ж індивідуальному підприємцеві від одного і того ж заявника з одного і того ж питання два і більше разів

Стаття 4.  Рішення,  дії  (бездіяльність),  які  можуть  бути
                оскаржені

     До рішень,  дій  (бездіяльності),  які можуть бути оскаржені,
належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

     порушено права і  законні  інтереси  чи  свободи  громадянина
(групи громадян);
     створено перешкоди для здійснення громадянином  його  прав  і
законних інтересів чи свобод;
     незаконно покладено на громадянина які-небудь  обов'язки  або
його незаконно притягнуто до відповідальності.

Стаття 5. Вимоги до звернення

     Звернення адресуються  до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону,  до повноважень  яких  належить вирішення порушених у зверненнях питань.
     У зверненні має бути зазначено:
1. Прізвище,  ім'я,  по батькові
2. Місце  проживання громадянина
3. Викладено суть порушених питань
4. Надано додатки, які на думку громадянина мають відношення до справи ( не надання додатків не є перешкодою для вирішення по суті )
5. Має стояти дата та підпис заявника
6. У випадку електронного звернення має бути вказано адресу електронної скриньки у випадку, якщо громадянин бажає отримати відповідь на свою електронну скриньку.
     Звернення може   бути  подане:
особисто;
через представника родини, що підтверджується довідкою з паспортного столу чи копіями документів, що засвідчують родинні стосунки;
через сусідів по будинку чи вулиці, що підтверджується довідкою з паспортного столу;
через законних представників;
громадську організацію, в тому числі  депутата чи громадського діяча.

Звернення, яке направляється по електронній пошті має відповідати всім вимогам передбаченим цією статтею. Звернення направляється в кольоровому вигляді, крім додатків, які можуть бути  чорно – білими - у цифровому форматі, передбаченому для електронної переписки (зокрема JPG,JPEG, PDF, архівом .rar, .zip)

     Звернення, оформлене без дотримання цих  вимог,  повертається заявникові  з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів  від  дня  його  надходження,  крім  випадків,   передбачених частиною першою статті 7 цього Закону
Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них

     Громадяни мають  право звертатися до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

     Рішення щодо   звернень   громадян   та   відповіді   на  них
оформляються відповідно до  вимог  законодавства  про  мови.  Такі рішення   та  відповіді  можуть  бути  викладені  в перекладі мовою спілкування заявника

Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення

     Звернення, оформлені належним чином і подані у  встановленому
порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
     Забороняється відмова в прийнятті  та  розгляді  звернення  з
посиланням на політичні погляди,  партійну належність, стать, вік,
віросповідання,   національність   громадянина,   незнання    мови
звернення.
     Якщо питання,  порушені в одержаному органом державної влади,
місцевого     самоврядування,     підприємствами,      установами,
організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями  громадян
або посадовими особами зверненні, не входять  до  їх  повноважень,
воно  в  термін  не  більше  п'яти  днів  пересилається  ними   за
належністю  відповідному  органу  чи  посадовій  особі,   про   що
повідомляється громадянину, який  подав  звернення.  У  разі  якщо
звернення   не   містить   даних,   необхідних    для    прийняття
обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той  же
термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
     Забороняється направляти скарги  громадян  для  розгляду  тим
органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

     Письмове звернення   без   зазначення  місця  проживання,  не
підписане автором (авторами),  а також  таке,  з  якого  неможливо
встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає, якщо  питання,що порушенні у зверненні не мають ознак злочину, що підпадають під дію Кримінального Кодексу України
     Повторні звернення  надісланні на адресу того самого органу
від  одного  і того ж громадянина з одного і того ж питання,  не залежно від вирішення по суті направляються на адресу контролюючого органу у термін, що не перевищує п’ять діб, разом з копіями матеріалів, що мають стосунок  до справи

Стаття 9.  Заборона   переслідування   громадян   за  подання
                звернення і  неприпустимість  примушування  їх  до
                його подання

     Забороняється переслідування  громадян  і  членів їх сімей за
подання  звернення   до   органів   державної   влади,   місцевого
самоврядування, підприємств, установ,  організацій  незалежно  від
форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб  за  критику  у
зверненні їх діяльності та рішень.
     Ніхто не  може  бути  примушений  до  подання   власного   чи
підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку
звернень інших осіб чи організацій.

Стаття 10.  Заборона розголошення відомостей,  що містяться у
                зверненнях

     Не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей
про особисте  життя  громадян  без  їх  згоди  чи  відомостей,  що
становлять  державну або іншу таємницю,  яка охороняється законом, та іншої інформації,  якщо це ущемлює  права  і  законні  інтереси громадян.  Не допускається з'ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній   формі  або  зазначене  в  тексті  звернення,  не  підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.
     Ця заборона    не   поширюється   на   випадки   повідомлення
інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення до вирішення справи."

    Статья 11 была зачеркнута и перестала быть нужной. Но порядок Статей Киллер не стал менять, чтобы потом не запутаться.

"Стаття 12. Сфера застосування цього Закону

     Дія  цього  Закону  не поширюється на порядок розгляду заяв і
скарг     громадян,     встановлений    кримінально-процесуальним,
цивільно-процесуальним,  трудовим  законодавством,  законодавством
про   захист   економічної   конкуренції,  законами  України  "Про
судоустрій  і статус суддів" ( 2453-17 ) та "Про доступ до судових
рішень"   (  3262-15  ),  Кодексом  адміністративного  судочинства
України" ( 2747-15 ).
{  Стаття  12  із  змінами, внесеними згідно із Законами N 653-XIV
(  653-14  )  від  13.05.99, N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003,
N 4054-VI ( 4054-17 ) від 17.11.2011 }

     Стаття 13. Діловодство щодо звернень громадян

     Діловодство щодо звернень громадян ведеться в  порядку,  який
встановлюється Кабінетом Міністрів України ( 348-97-п ). "

Статью 14 постигла та же участь что и статью 11. Она была просто бесполезна.
Киллер читал текст далее.

    
"Стаття 15. Розгляд звернень

Всі види звернень розглядаються в порядку черговості і у законом зазначений термін.

Всі види звернень розміщуються на спеціальній сторінці на  офіційних сайтах суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, у глобальній комп'ютерній мережі Інтернет відповідно до встановлених законодавством вимог до змісту відповідних сайтів.

Кожному зверненню надається персональний номер. Нумерація ведеться  з №1 кожного року з постановкою дати та часу отримання звернення.
 
    Суб’єкти, перераховані у абзаці 1 статті 1 даного Закону, до
повноважень яких належить розгляд  звернень,  зобов'язані
об'єктивно і вчасно розглядати  їх,  перевіряти  викладені  в  них
факти, приймати рішення  відповідно  до  чинного  законодавства  і
забезпечувати їх  виконання,  повідомляти  громадян  про  наслідки
розгляду звернень.
     Звернення    Героїв    Радянського   Союзу,   Героїв
Соціалістичної  Праці,   інвалідів   Великої   Вітчизняної   війни
розглядаються   першими  керівниками  державних  органів,  органів
місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій
особисто.
     Відповідь за  результатами  розгляду   звернень   в
обов'язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до  компетенції  якого  входить  вирішення  порушених   у зверненнях питань, та має містити:
   
1. Підпис керівника або особи, яка виконує його обов'язки
2. Дату реєстрації звернення та дату відповіді на звернення
3. Гербову печатку
4. Суть відповіді з посиланням на Закони та Нормативні Акти

Відповідь, яка направляється по електронній пошті має відповідати всім вимогам передбаченим цією статтею. Відповідь направляється в кольоровому вигляді у цифровому форматі передбаченому, крім додатків, які можуть бути  чорно-білими - у цифровому форматі, передбаченому для електронної переписки (зокрема JPG,JPEG, PDF, архівом .rar, .zip)


У випадку необхідності виїзду за адресою громадянина, в першу чергу проводиться зустріч з громадянином у зручний час та місце для нього (квартира, офіс, громадське місце) без свідків, які мають відношення до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону.
Перевіряються наявні у громадянина докази чи аргументації, та при можливості додаткова інформація

     Рішення про відмову в задоволенні вимог,  викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням  мотивів  відмови,  а  також  із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
     Повторне звернення не надає права суб’єктам, перерахованим у абзаці 1 статті 1 даного Закону на відмову, а зобов’язує суб’єкта до розгляду звернення у іншому складі та іншими працівниками, або відповідно до ст. 8 даного Закону направляється до Контролюючого органу"

Статью 16. Киллер решил переписать заново полностью. И повторил ее номер в связи с тем, что такая статья модифицировалась с другим текстом.

    
"Стаття 16. Розгляд електронних звернень

1. Електронні звернення, що надійшли до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, підлягають розгляду в порядку, встановленому для розгляду письмових звернень, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.


2. Електронні звернення направляються до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону за допомогою глобальної комп'ютерної мережі Інтернет на адресу їх електронної пошти, або на їх адресу з дублюванням на вказаний адрес електронної пошти.
Електронні звернення розміщуються на спеціальній сторінці на  офіційних сайтах суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, у глобальній комп'ютерній мережі Інтернет відповідно до встановлених законодавством вимог до змісту відповідних сайтів.

3. Електронні звернення повинні відповідати вимогам, статті 5 цього Закону, а також містити адресу електронної пошти заявника, якщо він бажає отримати відповідь на електронну пошту..

4. Суб’єкти, перераховані у абзаці 1 статті 1 даного Закону зобов’язані підтвердити повідомленням факт отримання електронного звернення   листом або в електронній формі.
 Форма Повідомлення  підтвердження має відповідати вимогам статті 15 цього Закону.

5. Відповіді на електронні звернення, а також повідомлення заявників про залишення їх електронних звернень без розгляду по суті, про направлення електронних звернень для розгляду організаціям відповідно до їх компетенції,  продовження терміну розгляду звернень направляються на адресу електронної пошти заявників, зазначеній в електронних зверненнях .
На електронні звернення даються письмові відповіді (письмові повідомлення) у випадках, якщо заявник у своєму електронному зверненні просить направити письмову відповідь (письмове повідомлення), або в електронному зверненні відсутня адреса електронної пошти, а також у разі, коли рішення про направлення письмової відповіді (письмового повідомлення ) прийнято керівником  суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, що розглядають електронні звернення, або уповноваженою ним особою, з підтвердженням по електронній пошті.

Стаття 17. Термін подання зверненнь

1. Подання звернень не обмежується жодним строком.
2. Скарги можуть бути подані заявниками протягом трьох років з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав, свобод та (або) законних інтересів.
У разі, якщо строк, пропущений з поважної причини (важке захворювання, інвалідність, тривале відрядження, догляд за хворими та престарілими тощо), наявність якої підтверджено відповідними документами, представленими заявником, цей термін підлягає відновленню в обов’язковому порядку
3. Оскарження відповіді на звернення може бути здійснено протягом року з моменту його отримання.


Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

     Громадянин, який звернувся із заявою чи  скаргою  до  органів
державної влади, місцевого самоврядування,  підприємств,  установ,
організацій незалежно  від  форм  власності,  об'єднань  громадян,
засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
     особисто викласти  аргументи  особі,  що  перевіряла заяву чи
скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
     знайомитися з матеріалами перевірки;
     подавати додаткові матеріали  або  наполягати  на  їх  запиті
органом, який розглядає заяву чи скаргу;
     бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
     користуватися послугами  адвоката  або представника трудового
колективу, організації,   яка   здійснює   правозахисну   функцію,
оформивши  це  уповноваження у встановленому законом порядку;
     одержати  письмову відповідь про результати розгляду заяви чи
скарги;
     висловлювати усно  або  письмово   вимогу   щодо   дотримання
таємниці розгляду заяви чи скарги;
     вимагати відшкодування збитків,  якщо вони стали  результатом
порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Стаття 19.   Обов’язки суду, правоохоронних органів, законотворчих та нормативно творчих органів, силових відомств, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів, об'єднань громадян, громадських діячів, політичних партій, громадських організацій, представництв усіх міжнародних організації, які розміщені на Україні,чи тимчасово перебувають на території України, підприємств, установ,  організацій  незалежно  від  форм   власності, телебачення, електронних представництв всіх вищезазначених форм, розміщених в мережі Internet,  друкованих засобів масової   інформації, електронних засобів масової інформації, розміщених в мережі Internet, окремих посадових    осіб
щодо розгляду звернень


     Суб’єкти, перераховані у абзаці 1 статті 1 даного Закону в межах своїх повноважень зобов'язані:
     об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернення;
     у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді зверненнь скласти про це
мотивовану  постанову; ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005 )
     зобов’язані  запрошувати   громадян   на   засідання
відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
     скасовувати або  змінювати оскаржувані рішення  у   випадках,
передбачених  законодавством  України,  якщо  вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій,  виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
     забезпечувати поновлення  порушених  прав,  реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
     вживати заходів  щодо  відшкодування  у встановленому законом порядку матеріальних збитків,  якщо їх було завдано громадянину  в результаті  ущемлення його прав чи законних інтересів,  вирішувати питання про відповідальність  осіб,  з  вини  яких  було  допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін  довести  прийняте  рішення  до  відома  органу   місцевого самоврядування,  трудового  колективу  чи  об'єднання  громадян за місцем проживання громадянина;
     не допускати  безпідставної  передачі  розгляду заяв чи скарг
іншим органам;
     особисто організовувати  та  перевіряти стан розгляду зверненнь  громадян,  вживати  заходів  до  усунення  причин,  що   їх породжують,  систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

     Звернення розглядаються і  вирішуються  у  термін  не  більше
одного  місяця  від  дня їх надходження,  а ті,  які не потребують
додаткового вивчення,  - невідкладно,  але не пізніше  п'ятнадцяти
днів  від  дня  їх  отримання.  Якщо  в  місячний  термін вирішити
порушені у  зверненні  питання  неможливо,  керівник  відповідного
органу,  підприємства,  установи,  організації  або його заступник
встановлюють  необхідний  термін  для  його   розгляду,   про   що
повідомляється  особі,  яка подала звернення.  При цьому загальний термін  вирішення  питань,  порушених   у   зверненні,   не   може перевищувати сорока п'яти днів.
     На обгрунтовану письмову вимогу громадянина  термін  розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
     Звернення громадян,  які  мають  встановлені   законодавством
пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення

     Органи    державної    влади,    місцевого    самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм  власності,
об'єднання  громадян,   посадові   особи   розглядають   звернення
громадян, не стягуючи плати.
Стаття 22. Особистий прийом громадян

     Керівники та інші посадові  особи  органів  державної  влади,
місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій
незалежно  від  форм  власності,  об'єднань  громадян  зобов'язані
проводити особистий прийом громадян.
     Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та  години,  у
зручний  для  громадян  час,  за  місцем  їх  роботи і проживання.
Графіки прийому доводяться до відома громадян.
     Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування,  на  підприємствах,  в   установах,   організаціях незалежно від форм власності,  об'єднаннях  громадян  визначається їх керівниками.
     Усі звернення  громадян  на  особистому прийомі реєструються.
Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й  письмове  звернення.  Про  результати  розгляду  громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.
Звернення по телефону прирівнюються до усного звернення  поданого на особистому прийомі та підпадають під дію цієї статті.

Стаття 23.  Організація  прийому  громадян  вищими посадовими
                особами

     Вищі посадові  особи  держави  -  Президент  України,  Голова
Верховної  Ради  України,  Прем'єр-міністр  України  -  здійснюють
прийом у встановленому ними порядку.

                Р о з д і л III

           ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
                ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН

     Стаття 24.  Відповідальність  посадових  осіб  за  порушення
                законодавства про звернення громадян

     Особи, винні  у  порушенні  цього  Закону,  несуть  цивільну,
адміністративну   або  кримінальну  відповідальність,  передбачену
законодавством України.

     Стаття 25.  Відшкодування збитків  громадянину  у  зв'язку  з
                порушенням  вимог  цього Закону при розгляді його
                скарги

     У разі  задоволення  скарги  орган або  посадова  особа,  які
прийняли   неправомірне   рішення   щодо   звернення  громадянина, відшкодовують  йому  завдані  матеріальні  збитки,   пов'язані   з поданням  і  розглядом  скарги,  обгрунтовані витрати,  понесені у зв'язку з виїздом  для  розгляду  скарги  на  вимогу  відповідного органу,  і  втрачений  за  цей час заробіток.  Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.
     Громадянину на його вимогу і в порядку,  встановленому чинним
законодавством,  можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними  діями  або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді  скарги.  Розмір  відшкодування  моральних   (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

     Стаття 26.  Відповідальність  громадян  за  подання  звернень
                протиправного характеру

     Подання громадянином звернення,  яке містить наклеп і образи,
дискредитацію   органів   державної   влади,   органів   місцевого
самоврядування,  об'єднань  громадян  та  їхніх  посадових   осіб,
керівників   та   інших  посадових  осіб  підприємств,  установ  і
організацій незалежно від форм власності,  заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та  інших  дій,  тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством."

Статью 27 пришлось выкинуть тоже. Она была лишней в этой редакции.

Стаття 28 Контроль за дотриманням законодавства про
звернення громадян

Контроль за дотриманням законодавства про звернення
громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють: Президент
України та Унітарне Бюро Розслідувань."


Статья 29 стала также не нужна.
Киллер остался доволен своей работой. И уже хотел отправлять свое законотворчество, как тут вспомнил, что в таком формате подавать нельзя.
Пришлось еще немного потрудиться и сделать все по закону.

Конечный вариант состоял сразу из нескольких частей:
               

                Часть Первая.

                ПРОЕКТ
                Вноситься громадянином України
                Бовикіним Сергієм Михайловичем



                ЗАКОН УКРАЇНИ

                Про внесення змін до Закону України
                «Про звернення громадян»

  Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

I. У Законі України  «Про звернення громадян» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 47, ст.256 ) внести такі зміни:

1. Викласти абзац 1 статті 1 в наступній редакції:

«Стаття 1. Звернення громадян

     Громадяни України мають право звернутися до:
суду; правоохоронних органів; законотворчих та нормативно творчих органів; силових відомств; органів державної влади; органів місцевого самоврядування; депутатів; об'єднань громадян; громадських діячів; політичних партій; громадських організацій; представництв усіх міжнародних організації, які розміщені на Україні,чи тимчасово перебувають на території України; підприємств; установ;  організацій  незалежно  від  форм   власності; на телебачення; електронних представництв всіх вищезазначених форм, розміщених в мережі Internet;  друкованих засобів масової   інформації; електронних засобів масової інформації, розміщених в мережі Internet; до окремих посадових    осіб – не залежно від того де вони знаходяться в України чи за межами країни.»

2. Викласти статтю 3 у такій редакції:

«Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі

    

звернення - індивідуальна чи колективна заява,  скарга, пропозиція викладена в письмовій, електронній чи усній формі.
зверення різнопланове - індивідуальна чи колективна заява,  скарга, пропозиція викладена в письмовій, електронній чи усній формі в якій порушуються питання, що відносяться одразу до кількох суб’єктів перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону;
заява – клопотання до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону,  про сприяння в реалізації прав, свобод та  (або)  законних  інтересів  заявника, не пов'язане з їх порушенням, а також повідомлення про порушення  актів законодавства та недоліки в роботі;

скарга - вимога до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, про відновлення прав, свобод та (або) законних інтересів  заявника,  порушених  їх діями (бездіяльністю);

пропозиція - рекомендація до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, щодо поліпшення їх діяльності, вдосконалення правового  регулювання  відносин у державі та суспільному житті, вирішення питань економічної,  політичної, соціальної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

заявник - громадянин або юридична особа, що подали (подають) звернення;

письмове звернення - звернення заявника  до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, викладене в письмовій формі, яке надійшло по пошті чи по факсу;

електронне звернення - звернення заявника до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, яке надійшло на адресу електронної пошти,  або на форму Прямого Звернення, що  розміщене на офіційному сайті в глобальній комп'ютерній мережі Інтернет;

усне звернення - звернення заявника до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, викладене в ході особистого прийому, або висловлене по телефону;

індивідуальне звернення - звернення одного заявника;

колективне звернення - звернення двох і більше заявників з одного й того ж питання (кількох питань);

повторне звернення - звернення, що надійшло в одну і ту ж організацію, до одного й того ж індивідуальному підприємцеві від одного і того ж заявника з одного і того ж питання два і більше разів».


3.  Викласти статтю  5  у такій редакції:

«Стаття 5. Вимоги до звернення

     Звернення адресуються  до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону,  до повноважень  яких  належить вирішення порушених у зверненнях питань.
     У зверненні має бути зазначено:
1. Прізвище,  ім'я,  по батькові
2. Місце  проживання громадянина
3. Викладено суть порушених питань
4. Надано додатки, які на думку громадянина мають відношення до справи ( не надання додатків не є перешкодою для вирішення по суті )
5. Має стояти дата та підпис заявника
6. У випадку електронного звернення має бути вказано адресу електронної скриньки у випадку, якщо громадянин бажає отримати відповідь на свою електронну скриньку.
     Звернення може   бути  подане:
особисто;
через представника родини, що підтверджується довідкою з паспортного столу чи копіями документів, що засвідчують родинні стосунки;
через сусідів по будинку чи вулиці, що підтверджується довідкою з паспортного столу;
через законних представників;
громадську організацію, в тому числі  депутата чи громадського діяча.

Звернення, яке направляється по електронній пошті має відповідати всім вимогам передбаченим цією статтею. Звернення направляється в кольоровому вигляді, крім додатків, які можуть бути  чорно – білими - у цифровому форматі, передбаченому для електронної переписки (зокрема JPG,JPEG, PDF, архівом .rar, .zip)

     Звернення, оформлене без дотримання цих  вимог,  повертається заявникові  з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів  від  дня  його  надходження,  крім  випадків,   передбачених частиною першою статті 7 цього Закону».

4.  У статті 6 Закону слова: «…до органів державної влади,
місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян,  посадових  осіб…»

Змінити словами: «до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону»


5. Абзац 1 статті 8 Закону доповнити словами:
«, якщо у зверненні порушенні питання, які мають ознаки злочину, що підпадають під дію Кримінального Кодексу України»

6. Абзац 2 та 3 статті 8 Закону викласти в такій редакції:

«Повторні звернення  надісланні на адресу того самого органу
від  одного  і того ж громадянина з одного і того ж питання,  не залежно від вирішення по суті направляються на адресу контролюючого органу у термін, що не перевищує п’ять діб, разом з копіями матеріалів, що мають стосунок  до справи».

7.  Абзац 3 статті 8 Закону викинути взагалі, як таку, що не відповідає вимогам Конституції України

8.  Статтю 11 Закону викинути в контексті запропонованих змін.

9.  Статті 15 Закону змінити назву та викласти в наступній редакції:

«Стаття 15. Розгляд звернень

Всі види звернень розглядаються в порядку черговості і у законом зазначений термін.

Всі види звернень розміщуються на спеціальній сторінці на  офіційних сайтах суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, у глобальній комп'ютерній мережі Інтернет відповідно до встановлених законодавством вимог до змісту відповідних сайтів.

Кожному зверненню надається персональний номер. Нумерація ведеться  з №1 кожного року з постановкою дати та часу отримання звернення.
 
    Суб’єкти, перераховані у абзаці 1 статті 1 даного Закону, до
повноважень яких належить розгляд  звернень,  зобов'язані
об'єктивно і вчасно розглядати  їх,  перевіряти  викладені  в  них
факти, приймати рішення  відповідно  до  чинного  законодавства  і
забезпечувати їх  виконання,  повідомляти  громадян  про  наслідки
розгляду звернень.
     Звернення    Героїв    Радянського   Союзу,   Героїв
Соціалістичної  Праці,   інвалідів   Великої   Вітчизняної   війни
розглядаються   першими  керівниками  державних  органів,  органів
місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій
особисто.
     Відповідь за  результатами  розгляду   звернень   в
обов'язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до  компетенції  якого  входить  вирішення  порушених   у зверненнях питань, та має містити:
   
1. Підпис керівника або особи, яка виконує його обов'язки
2. Дату реєстрації звернення та дату відповіді на звернення
3. Гербову печатку
4. Суть відповіді з посиланням на Закони та Нормативні Акти

Відповідь, яка направляється по електронній пошті має відповідати всім вимогам передбаченим цією статтею. Відповідь направляється в кольоровому вигляді у цифровому форматі передбаченому, крім додатків, які можуть бути  чорно-білими - у цифровому форматі, передбаченому для електронної переписки (зокрема JPG,JPEG, PDF, архівом .rar, .zip)


У випадку необхідності виїзду за адресою громадянина, в першу чергу проводиться зустріч з громадянином у зручний час та місце для нього (квартира, офіс, громадське місце) без свідків, які мають відношення до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону.
Перевіряються наявні у громадянина докази чи аргументації, та при можливості додаткова інформація

     Рішення про відмову в задоволенні вимог,  викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням  мотивів  відмови,  а  також  із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
     Повторне звернення не надає права суб’єктам, перерахованим у абзаці 1 статті 1 даного Закону на відмову, а зобов’язує суб’єкта до розгляду звернення у іншому складі та іншими працівниками, або відповідно до ст. 8 даного Закону направляється до Контролюючого органу».


10. Статтю 16 Закону викласти в такій редакції:

«Стаття 16. Розгляд електронних звернень

1. Електронні звернення, що надійшли до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, підлягають розгляду в порядку, встановленому для розгляду письмових звернень, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.


2. Електронні звернення направляються до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону за допомогою глобальної комп'ютерної мережі Інтернет на адресу їх електронної пошти, або на їх адресу з дублюванням на вказаний адрес електронної пошти.
Електронні звернення розміщуються на спеціальній сторінці на  офіційних сайтах суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, у глобальній комп'ютерній мережі Інтернет відповідно до встановлених законодавством вимог до змісту відповідних сайтів.

3. Електронні звернення повинні відповідати вимогам, статті 5 цього Закону, а також містити адресу електронної пошти заявника, якщо він бажає отримати відповідь на електронну пошту..

4. Суб’єкти, перераховані у абзаці 1 статті 1 даного Закону зобов’язані підтвердити повідомленням факт отримання електронного звернення   листом або в електронній формі.
 Форма Повідомлення  підтвердження має відповідати вимогам статті 15 цього Закону.

5. Відповіді на електронні звернення, а також повідомлення заявників про залишення їх електронних звернень без розгляду по суті, про направлення електронних звернень для розгляду організаціям відповідно до їх компетенції,  продовження терміну розгляду звернень направляються на адресу електронної пошти заявників, зазначеній в електронних зверненнях .
На електронні звернення даються письмові відповіді (письмові повідомлення) у випадках, якщо заявник у своєму електронному зверненні просить направити письмову відповідь (письмове повідомлення), або в електронному зверненні відсутня адреса електронної пошти, а також у разі, коли рішення про направлення письмової відповіді (письмового повідомлення ) прийнято керівником  суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, що розглядають електронні звернення, або уповноваженою ним особою, з підтвердженням по електронній пошті.»

11.  Статтю 17  Закону викласти в наступній редакції:

«Стаття 17. Термін подання зверненнь

1. Подання звернень не обмежується жодним строком.
2. Скарги можуть бути подані заявниками протягом трьох років з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав, свобод та (або) законних інтересів.
У разі, якщо строк, пропущений з поважної причини (важке захворювання, інвалідність, тривале відрядження, догляд за хворими та престарілими тощо), наявність якої підтверджено відповідними документами, представленими заявником, цей термін підлягає відновленню в обов’язковому порядку
3. Оскарження відповіді на звернення може бути здійснено протягом року з моменту його отримання.»

12. Викласти Стаття 19 Закону у наступній редакції:

«Стаття 19.   Обов’язки суду, правоохоронних органів, законотворчих та нормативно творчих органів, силових відомств, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів, об'єднань громадян, громадських діячів, політичних партій, громадських організацій, представництв усіх міжнародних організації, які розміщені на Україні,чи тимчасово перебувають на території України, підприємств, установ,  організацій  незалежно  від  форм   власності, телебачення, електронних представництв всіх вищезазначених форм, розміщених в мережі Internet,  друкованих засобів масової   інформації, електронних засобів масової інформації, розміщених в мережі Internet, окремих посадових    осіб щодо розгляду звернень


     Суб’єкти, перераховані у абзаці 1 статті 1 даного Закону в межах своїх повноважень зобов'язані:
     об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернення;
     у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до
відповідної інформації при розгляді зверненнь скласти про це
мотивовану  постанову; ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005)
     зобов’язані  запрошувати   громадян   на   засідання
відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
     скасовувати або  змінювати оскаржувані рішення  у   випадках, передбачених  законодавством  України,  якщо  вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій,  виявляти, усувати причини та умови,
які сприяли порушенням;
     забезпечувати поновлення  порушених  прав,  реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
     вживати заходів  щодо  відшкодування  у встановленому законом порядку матеріальних збитків,  якщо їх було завдано громадянину  в результаті  ущемлення його прав чи законних інтересів,  вирішувати питання про відповідальність  осіб,  з  вини  яких  було  допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін  довести  прийняте  рішення  до  відома  органу   місцевого самоврядування,  трудового  колективу  чи  об'єднання  громадян за місцем проживання громадянина;
     не допускати  безпідставної  передачі  розгляду заяв чи скарг іншим органам;
     особисто організовувати  та  перевіряти стан розгляду зверненнь  громадян,  вживати  заходів  до  усунення  причин,  що   їх породжують,  систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.»

13.  Статтю  Закону доповнити абзацом 5 наступного змісту:

«Звернення по телефону прирівнюються до усного звернення  поданого на особистому прийомі та підпадають під дію цієї статті.»

14.  Статтю  27 Закону викинути.

15.  Статтю  28 Закону викласти в наступній редакції:

«Стаття 28.  Контроль   за   дотриманням   законодавства   про
                звернення громадян

     Контроль за  дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють:  Президент України та Унітарне Бюро Розслідувань.»

16.  Статтю  29 Закону  викинути у світлі запропонованих змін


ІІ. Прикінцеві положення:

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом."


                Часть вторая

                ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про звернення громадян»

               
Стаття 1. Звернення громадян Нова редакція

     Громадяни України мають право звернутися до:
суду; правоохоронних органів; законотворчих та нормативно творчих органів; силових відомств; органів державної влади; органів місцевого самоврядування; депутатів; об'єднань громадян; громадських діячів; політичних партій; громадських організацій; представництв усіх міжнародних організації, які розміщені на Україні,чи тимчасово перебувають на території України; підприємств; установ;  організацій  незалежно  від  форм   власності; на телебачення; електронних представництв всіх вищезазначених форм, розміщених в мережі Internet;  друкованих засобів масової   інформації; електронних засобів масової інформації, розміщених в мережі Internet; до окремих посадових    осіб – не залежно від того де вони знаходяться в України чи за межами країни.»

       Військовослужбовці,  працівники  органів  внутрішніх  справ і державної  безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної   кримінально-виконавчої   служби  України  мають  право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.{ Частина друга  статті  1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }
     Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться  на
її  території,  мають  таке  ж  право  на подання звернення,  як і
громадяни  України,  якщо   інше   не   передбачено   міжнародними
договорами».
«Стаття 1. Звернення громадян Стара редакція

     Громадяни України мають право звернутися до органів державної
влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян,  підприємств,
установ,  організацій  незалежно  від  форм   власності,   засобів
масової   інформації,   посадових   осіб    відповідно    до    їх
функціональних   обов'язків   із   зауваженнями,    скаргами    та
пропозиціями, що стосуються їх статутної  діяльності,  заявою  або
клопотанням   щодо   реалізації    своїх    соціально-економічних,
політичних та особистих прав і законних інтересів та  скаргою  про
їх порушення.
     Військовослужбовці,  працівники  органів  внутрішніх  справ і
державної  безпеки, а також особи рядового і начальницького складу
Державної   кримінально-виконавчої   служби  України  мають  право
подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
{ Частина друга  статті  1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }
     Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться  на
її  території,  мають  таке  ж  право  на подання звернення,  як і
громадяни  України,  якщо   інше   не   передбачено   міжнародними
договорами.»

                Нова редакція
Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі

     звернення - індивідуальна чи колективна заява,  скарга, пропозиція викладена в письмовій, електронній чи усній формі.
зверення різнопланове - індивідуальна чи колективна заява,  скарга, пропозиція викладена в письмовій, електронній чи усній формі в якій порушуються питання, що відносяться одразу до кількох суб’єктів перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону;
заява – клопотання до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону,  про сприяння в реалізації прав, свобод та  (або)  законних  інтересів  заявника, не пов'язане з їх порушенням, а також повідомлення про порушення  актів законодавства та недоліки в роботі;

скарга - вимога до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, про відновлення прав, свобод та (або) законних інтересів  заявника,  порушених  їх діями (бездіяльністю);

пропозиція - рекомендація до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, щодо поліпшення їх діяльності, вдосконалення правового  регулювання  відносин у державі та суспільному житті, вирішення питань економічної,  політичної, соціальної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

заявник - громадянин або юридична особа, що подали (подають) звернення;

письмове звернення - звернення заявника  до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, викладене в письмовій формі, яке надійшло по пошті чи по факсу;

електронне звернення - звернення заявника до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, яке надійшло на адресу електронної пошти,  або на форму Прямого Звернення, що  розміщене на офіційному сайті в глобальній комп'ютерній мережі Інтернет;

усне звернення - звернення заявника до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, викладене в ході особистого прийому, або висловлене по телефону;

індивідуальне звернення - звернення одного заявника;

колективне звернення - звернення двох і більше заявників з одного й того ж питання (кількох питань);

повторне звернення - звернення, що надійшло в одну і ту ж організацію, до одного й того ж індивідуальному підприємцеві від одного і того ж заявника з одного і того ж питання два і більше разів

                Стара редакція
Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі 

     Під зверненнями  громадян слід розуміти викладені в письмовій
або усній формі  пропозиції  (зауваження),  заяви  (клопотання)  і
скарги.
     Пропозиція (зауваження)    -    звернення    громадян,     де
висловлюються   порада,   рекомендація   щодо  діяльності  органів
державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів,
посадових  осіб,  а  також  висловлюються  думки щодо врегулювання
суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової
основи  державного  і громадського життя,  соціально-культурної та
інших сфер діяльності держави і суспільства.
     Заява (клопотання)  -  звернення  громадян  із  проханням про
сприяння   реалізації   закріплених   Конституцією    та    чинним
законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення
чинного  законодавства  чи  недоліки  в  діяльності   підприємств,
установ,   організацій  незалежно  від  форм  власності,  народних
депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також
висловлення  думки  щодо  поліпшення  їх діяльності.  Клопотання -
письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного
статусу, прав чи свобод тощо.
     Скарга - звернення з вимогою про  поновлення  прав  і  захист
законних  інтересів  громадян,  порушених  діями  (бездіяльністю),
рішеннями державних  органів,  органів  місцевого  самоврядування,
підприємств, установ,  організацій,  об'єднань громадян, посадових
осіб».

                Нова редакція

Стаття 5. Вимоги до звернення

     Звернення адресуються  до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону,  до повноважень  яких  належить вирішення порушених у зверненнях питань.
     У зверненні має бути зазначено:
1. Прізвище,  ім'я,  по батькові
2. Місце  проживання громадянина
3. Викладено суть порушених питань
4. Надано додатки, які на думку громадянина мають відношення до справи ( не надання додатків не є перешкодою для вирішення по суті )
5. Має стояти дата та підпис заявника
6. У випадку електронного звернення має бути вказано адресу електронної скриньки у випадку, якщо громадянин бажає отримати відповідь на свою електронну скриньку.
     Звернення може   бути  подане:
особисто;
через представника родини, що підтверджується довідкою з паспортного столу чи копіями документів, що засвідчують родинні стосунки;
через сусідів по будинку чи вулиці, що підтверджується довідкою з паспортного столу;
через законних представників;
громадську організацію, в тому числі  депутата чи громадського діяча.

Звернення, яке направляється по електронній пошті має відповідати всім вимогам передбаченим цією статтею. Звернення направляється в кольоровому вигляді, крім додатків, які можуть бути  чорно – білими - у цифровому форматі, передбаченому для електронної переписки (зокрема JPG,JPEG, PDF, архівом .rar, .zip)

     Звернення, оформлене без дотримання цих  вимог,  повертається заявникові  з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів  від  дня  його  надходження,  крім  випадків,   передбачених частиною першою статті 7 цього Закону

                Стара редакція

«Стаття 5. Вимоги до звернення

     Звернення адресуються  органам  державної  влади  і місцевого
самоврядування, підприємствам, установам,  організаціям  незалежно
від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам,  до
повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
     У зверненні має бути зазначено прізвище,  ім'я,  по батькові,
місце  проживання громадянина,  викладено суть порушеного питання,
зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
     Звернення може   бути   усним   (викладеним   громадянином  і
записаним посадовою особою на особистому  прийомі)  чи  письмовим,
надісланим  поштою  або  переданим  громадянином  до  відповідного
органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці
повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
     Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне),
так і групою осіб (колективне).
     Письмове звернення   повинно   бути    підписано    заявником
(заявниками) із зазначенням дати.
     Звернення, оформлене без дотримання цих  вимог,  повертається
заявникові  з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять
днів  від  дня  його  надходження,  крім  випадків,   передбачених
частиною першою статті 7 цього Закону».


                Нова редакція

Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них

     Громадяни мають  право звертатися до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

     Рішення щодо   звернень   громадян   та   відповіді   на  них
оформляються відповідно до  вимог  законодавства  про  мови.  Такі рішення   та  відповіді  можуть  бути  викладені  в перекладі мовою спілкування заявника

                Стара редакція

Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них

     Громадяни мають  право звертатися до органів державної влади,
місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій
незалежно від форм власності, об'єднань громадян,  посадових  осіб
українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
     Рішення щодо   звернень   громадян   та   відповіді   на  них
оформляються відповідно до  вимог  законодавства  про  мови.  Такі
рішення  та  відповіді  можуть  бути  викладені  в перекладі мовою
спілкування заявника».

                Нова редакція

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

     Письмове звернення   без   зазначення  місця  проживання,  не
підписане автором (авторами),  а також  таке,  з  якого  неможливо
встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає, якщо  питання,що порушенні у зверненні не мають ознак злочину, що підпадають під дію Кримінального Кодексу України
     Повторні звернення  надісланні на адресу того самого органу
від  одного  і того ж громадянина з одного і того ж питання,  не залежно від вирішення по суті направляються на адресу контролюючого органу у термін, що не перевищує п’ять діб, разом з копіями матеріалів, що мають стосунок  до справи

                Стара редакція

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

     Письмове звернення   без   зазначення  місця  проживання,  не
підписане автором (авторами),  а також  таке,  з  якого  неможливо
встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
     Не розглядаються повторні звернення одним і  тим  же  органом
від  одного  і того ж громадянина з одного і того ж питання,  якщо
перше вирішено по суті,  а також ті  звернення,  терміни  розгляду
яких  передбачено  статтею  17  цього  Закону,  та звернення осіб,
визнаних судом недієздатними.
     Рішення про  припинення  розгляду  такого  звернення  приймає
керівник  органу,  про  що  повідомляється   особі,   яка   подала
звернення.

                Нова редакція

Стаття 15. Розгляд звернень

Всі види звернень розглядаються в порядку черговості і у законом зазначений термін.

Всі види звернень розміщуються на спеціальній сторінці на  офіційних сайтах суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, у глобальній комп'ютерній мережі Інтернет відповідно до встановлених законодавством вимог до змісту відповідних сайтів.

Кожному зверненню надається персональний номер. Нумерація ведеться  з №1 кожного року з постановкою дати та часу отримання звернення.
 
    Суб’єкти, перераховані у абзаці 1 статті 1 даного Закону, до
повноважень яких належить розгляд  звернень,  зобов'язані
об'єктивно і вчасно розглядати  їх,  перевіряти  викладені  в  них
факти, приймати рішення  відповідно  до  чинного  законодавства  і
забезпечувати їх  виконання,  повідомляти  громадян  про  наслідки
розгляду звернень.
     Звернення    Героїв    Радянського   Союзу,   Героїв
Соціалістичної  Праці,   інвалідів   Великої   Вітчизняної   війни
розглядаються   першими  керівниками  державних  органів,  органів
місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій
особисто.
     Відповідь за  результатами  розгляду   звернень   в
обов'язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до  компетенції  якого  входить  вирішення  порушених   у зверненнях питань, та має містити:
   
1. Підпис керівника або особи, яка виконує його обов'язки
2. Дату реєстрації звернення та дату відповіді на звернення
3. Гербову печатку
4. Суть відповіді з посиланням на Закони та Нормативні Акти

Відповідь, яка направляється по електронній пошті має відповідати всім вимогам передбаченим цією статтею. Відповідь направляється в кольоровому вигляді у цифровому форматі передбаченому, крім додатків, які можуть бути  чорно-білими - у цифровому форматі, передбаченому для електронної переписки (зокрема JPG,JPEG, PDF, архівом .rar, .zip)


У випадку необхідності виїзду за адресою громадянина, в першу чергу проводиться зустріч з громадянином у зручний час та місце для нього (квартира, офіс, громадське місце) без свідків, які мають відношення до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону.
Перевіряються наявні у громадянина докази чи аргументації, та при можливості додаткова інформація

     Рішення про відмову в задоволенні вимог,  викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням  мотивів  відмови,  а  також  із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
     Повторне звернення не надає права суб’єктам, перерахованим у абзаці 1 статті 1 даного Закону на відмову, а зобов’язує суб’єкта до розгляду звернення у іншому складі та іншими працівниками, або відповідно до ст. 8 даного Закону направляється до Контролюючого органу  

                Стара редакція

Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань)

Органи державної  влади,  місцевого  самоврядування   та   їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств,  установ, організацій незалежно від форм власності,  об'єднань  громадян, до
повноважень яких належить розгляд  заяв  (клопотань),  зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати  їх,  перевіряти  викладені  в  них
факти, приймати рішення  відповідно  до  чинного  законодавства  і забезпечувати їх  виконання,  повідомляти  громадян  про  наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання)    Героїв    Радянського   Союзу,   Героїв Соціалістичної  Праці,   інвалідів   Великої   Вітчизняної   війни розглядаються   першими  керівниками  державних  органів,  органів місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій
особисто.
Відповідь за  результатами  розгляду   заяв   (клопотань)   в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і
до  компетенції  якого  входить  вирішення  порушених   у   заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує
його обов'язки.     Рішення про відмову в задоволенні вимог,  викладених у  заяві
(клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з
посиланням на Закон і викладенням  мотивів  відмови,  а  також  із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.


                Нова редакція

Стаття 16. Розгляд електронних звернень

1. Електронні звернення, що надійшли до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, підлягають розгляду в порядку, встановленому для розгляду письмових звернень, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

2. Електронні звернення направляються до суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону за допомогою глобальної комп'ютерної мережі Інтернет на адресу їх електронної пошти, або на їх адресу з дублюванням на вказаний адрес електронної пошти.
Електронні звернення розміщуються на спеціальній сторінці на  офіційних сайтах суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, у глобальній комп'ютерній мережі Інтернет відповідно до встановлених законодавством вимог до змісту відповідних сайтів.

3. Електронні звернення повинні відповідати вимогам, статті 5 цього Закону, а також містити адресу електронної пошти заявника, якщо він бажає отримати відповідь на електронну пошту..

4. Суб’єкти, перераховані у абзаці 1 статті 1 даного Закону зобов’язані підтвердити повідомленням факт отримання електронного звернення   листом або в електронній формі.
 Форма Повідомлення  підтвердження має відповідати вимогам статті 15 цього Закону.

5. Відповіді на електронні звернення, а також повідомлення заявників про залишення їх електронних звернень без розгляду по суті, про направлення електронних звернень для розгляду організаціям відповідно до їх компетенції,  продовження терміну розгляду звернень направляються на адресу електронної пошти заявників, зазначеній в електронних зверненнях .
На електронні звернення даються письмові відповіді (письмові повідомлення) у випадках, якщо заявник у своєму електронному зверненні просить направити письмову відповідь (письмове повідомлення), або в електронному зверненні відсутня адреса електронної пошти, а також у разі, коли рішення про направлення письмової відповіді (письмового повідомлення ) прийнято керівником  суб’єктів, перерахованих у абзаці 1 статті 1 даного Закону, що розглядають електронні звернення, або уповноваженою ним особою, з підтвердженням по електронній пошті.

Старої редакції нема статті 16
--------------------------

                Нова редакція

Стаття 17. Термін подання зверненнь

1. Подання звернень не обмежується жодним строком.
2. Скарги можуть бути подані заявниками протягом трьох років з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав, свобод та (або) законних інтересів.
У разі, якщо строк, пропущений з поважної причини (важке захворювання, інвалідність, тривале відрядження, догляд за хворими та престарілими тощо), наявність якої підтверджено відповідними документами, представленими заявником, цей термін підлягає відновленню в обов’язковому порядку
3. Оскарження відповіді на звернення може бути здійснено протягом року з моменту його отримання.

                Стара редакція

Стаття 17. Термін подання скарги

     Скарга на  рішення,  що  оскаржувалось,  може  бути подана до
органу або посадовій особі вищого рівня  протягом  одного  року  з
моменту  його  прийняття,  але  не  пізніше  одного  місяця з часу
ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.  Скарги,  подані  з
порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
     Пропущений з поважної причини  термін  може  бути  поновлений
органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.
     Рішення вищого державного органу,  який розглядав  скаргу,  в
разі  незгоди  з  ним  громадянина  може  бути оскаржено до суду в
термін, передбачений законодавством України.

                Нова редакція

Стаття 19.   Обов’язки суду, правоохоронних органів, законотворчих та нормативно творчих органів, силових відомств, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів, об'єднань громадян, громадських діячів, політичних партій, громадських організацій, представництв усіх міжнародних організації, які розміщені на Україні,чи тимчасово перебувають на території України, підприємств, установ,  організацій  незалежно  від  форм   власності, телебачення, електронних представництв всіх вищезазначених форм, розміщених в мережі Internet,  друкованих засобів масової   інформації, електронних засобів масової інформації, розміщених в мережі Internet, окремих посадових    осіб
щодо розгляду звернень


     Суб’єкти, перераховані у абзаці 1 статті 1 даного Закону в межах своїх повноважень зобов'язані:
     об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернення;
     у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до
відповідної інформації при розгляді зверненнь скласти про це
мотивовану  постанову; ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом
згідно із Законом N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005 )
     зобов’язані  запрошувати   громадян   на   засідання
відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
     скасовувати або  змінювати оскаржувані рішення  у   випадках,
передбачених  законодавством  України,  якщо  вони не відповідають
закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до
припинення неправомірних дій,  виявляти, усувати причини та умови,
які сприяли порушенням;
     забезпечувати поновлення  порушених  прав,  реальне виконання
прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
     вживати заходів  щодо  відшкодування  у встановленому законом
порядку матеріальних збитків,  якщо їх було завдано громадянину  в
результаті  ущемлення його прав чи законних інтересів,  вирішувати
питання про відповідальність  осіб,  з  вини  яких  було  допущено
порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний
термін  довести  прийняте  рішення  до  відома  органу   місцевого
самоврядування,  трудового  колективу  чи  об'єднання  громадян за
місцем проживання громадянина;
     не допускати  безпідставної  передачі  розгляду заяв чи скарг
іншим органам;
     особисто організовувати  та  перевіряти стан розгляду зверненнь  громадян,  вживати  заходів  до  усунення  причин,  що   їх
породжують,  систематично аналізувати та інформувати населення про
хід цієї роботи.


                Стара редакція

Стаття 19.  Обов'язки  органів  державної   влади,  місцевого
                самоврядування, підприємств, установ, організацій
                незалежно від форм власності, об'єднань громадян,
                засобів  масової  інформації,  їх  керівників  та
                інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

     Органи   державної   влади   і   місцевого    самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм  власності,
об'єднання громадян, засоби масової інформації,  їх  керівники  та
інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
     об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
     у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до
відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це
мотивовану  постанову; ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом
згідно із Законом N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005 )
     на прохання  громадянина  запрошувати   його   на   засідання
відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
     скасовувати або  змінювати оскаржувані рішення  у   випадках,
передбачених  законодавством  України,  якщо  вони не відповідають
закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до
припинення неправомірних дій,  виявляти, усувати причини та умови,
які сприяли порушенням;
     забезпечувати поновлення  порушених  прав,  реальне виконання
прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
     письмово повідомляти  громадянина  про  результати  перевірки
заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
     вживати заходів  щодо  відшкодування  у встановленому законом
порядку матеріальних збитків,  якщо їх було завдано громадянину  в
результаті  ущемлення його прав чи законних інтересів,  вирішувати
питання про відповідальність  осіб,  з  вини  яких  було  допущено
порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний
термін  довести  прийняте  рішення  до  відома  органу   місцевого
самоврядування,  трудового  колективу  чи  об'єднання  громадян за
місцем проживання громадянина;
     у разі  визнання  заяви  чи скарги необгрунтованою роз'яснити
порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
     не допускати  безпідставної  передачі  розгляду заяв чи скарг
іншим органам;
     особисто організовувати  та  перевіряти стан розгляду заяв чи
скарг  громадян,  вживати  заходів  до  усунення  причин,  що   їх
породжують,  систематично аналізувати та інформувати населення про
хід цієї роботи.
     У разі  необхідності  та  за  наявності  можливостей  розгляд
звернень громадян покладається  на  посадову  особу  чи  підрозділ
службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу,
в межах бюджетних асигнувань.  Це  положення  не  скасовує  вимоги
абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.

                Нова редакція

Стаття 22. Особистий прийом громадян

     Керівники та інші посадові  особи  органів  державної  влади,
місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій
незалежно  від  форм  власності,  об'єднань  громадян  зобов'язані
проводити особистий прийом громадян.
     Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та  години,  у
зручний  для  громадян  час,  за  місцем  їх  роботи і проживання.
Графіки прийому доводяться до відома громадян.
     Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого
самоврядування,  на  підприємствах,  в   установах,   організаціях
незалежно від форм власності,  об'єднаннях  громадян  визначається
їх керівниками.
     Усі звернення  громадян  на  особистому прийомі реєструються.
Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на
особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку,
що й  письмове  звернення.  Про  результати  розгляду  громадянину
повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.
Звернення по телефону прирівнюються до усного звернення  поданого на особистому прийомі та підпадають під дію цієї статті

                Стара редакція

Стаття 22. Особистий прийом громадян

     Керівники та інші посадові  особи  органів  державної  влади,
місцевого  самоврядування,   підприємств,   установ,   організацій
незалежно  від  форм  власності,  об'єднань  громадян  зобов'язані
проводити особистий прийом громадян.
     Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та  години,  у
зручний  для  громадян  час,  за  місцем  їх  роботи і проживання.
Графіки прийому доводяться до відома громадян.
     Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого
самоврядування,  на  підприємствах,  в   установах,   організаціях
незалежно від форм власності,  об'єднаннях  громадян  визначається
їх керівниками.
     Усі звернення  громадян  на  особистому прийомі реєструються.
Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на
особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку,
що й  письмове  звернення.  Про  результати  розгляду  громадянину
повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

                Нова редакція

Стаття 28.  Контроль   за   дотриманням   законодавства   про
                звернення громадян

     Контроль за  дотриманням законодавства про звернення громадян
відповідно до своїх повноважень здійснюють:  Президент України та Унітарне Бюро Розслідувань.

                Стара редакція

Стаття 28.  Контроль   за   дотриманням   законодавства   про
                звернення громадян

     Контроль за  дотриманням законодавства про звернення громадян
відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада  України,
народні  депутати  України,  Президент України,  Кабінет Міністрів
України,  Уповноважений з  прав  людини  Верховної  Ради  України,
Верховна  Рада  Автономної Республіки Крим,  обласні,  Київська та
Севастопольська  міські,  районні,  районні  в  містах  Києві   та
Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради
та  їх  виконавчі  комітети,  депутати  місцевих  рад,   а   також
міністерства,   інші   центральні  органи  виконавчої  влади  щодо
підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Громадянин України Бовикін Сергій Михайлович"

Киллер поставил свою подпись.

                Часть третья

                ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
                до проекту Закону України «Про звернення громадян»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
В Україні на сьогодняшній день скалалась вкрай негативна ситуація роботи зі зверненнями громадян. Це призводить до росту коррупції та злочинності в країні. Відмови у розгляді звернень та необгрунтовані відповіді стали нормою для країни.
Це в свою чергу призводить до зухвалого знущання з населення.
2. Цілі, завдання та основні положення законопроекту
Проект Закону, який пропонується, розширює можливості населння країни по захисту своїх прав та законних інтересів. А також не дає можливості коррупції творити паперовий безлад в країні.

3. Місце Закону в системі чинного законодавства
У даній сфері правового регулювання діє Закон України «Про звернення громадян».
Реалізація запропонованого проекту потребує внесення змін до зазначеного законодавчого акта.

4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень Закону в разі його прийняття призведе до додаткових видатків з Державного бюджету України.

5. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття Закону
Прийняття законопроекту забезпечить суттєве підвищення захищеності та покращення обслуговування громадян України

Громадянин України           Бовикін С.М.



                Часть четвертая
                Супровідний лист

                ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

 Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи подається на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян»».
Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буду особисто.

Додатки: законопроект на 17 арк.;
пояснювальна записка на 1 арк..;
порівняльна таблиця на 12 арк.;
проект Постанови Верховної Ради України на 10 арк.;
                вказані документи законопроекту в електронному                вигляді."


Теперь Киллер был спокоен. Все было сделано согласно принятым стандартам. Но кому отправить?
Решено было отправить трем высокопоставленным людям. Первый экземпляр - Азарову, Премьер Министру страны. Второй госпоже Кужель - народному депутату Украины. И Гриценко, тоже народному депутату Украины.

Для отправки Киллер использовал электронную почту. Подтверждение о получении пришло от всех, кому было адресовано.

Киллер погрузился в ожидания. Время шло а ответа не было. В тоже время в наступившем 2013 году не было видно и работы Парламента. Киллер не знал что делать.
"Неужели снова придется убивать выродков? Вот этих зарвавшихся мудаков с Рынка "КВАДРАТ", их жен,детей. Неужели нет справедливости в этой стране? Неужели гомосексуалисты и извращенцы все выстроили под себя, чтобы никто не смог поступать в силу справедливости и морали?" - темные мысли одолевали Киллера.
С этими нелегкими мыслями он лег и уснул.
Шел 2013 год.