Мить без сл в

Вони стояли довго, дивлячись одне одному ввічі
Так багато хотілось сказати але слова були зайві.
в очах ховалась розгубленість...
не можливо зрушитись з місця,
кожен рух, кожне слово, могло їх вбити або врятувати...
між ними стояв час прощання... а можливо знайомства
в їх очах навертались сльози.
Він не витримав і поцілував....
вона невпевнено відповіла...
він прошептав на вушко: " Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ"
і швидко зник з її очей,
у спину почувши: " Позвониш"!
Ось так зародилась мить,
мить, яка зосталась в їх серцях.
А початок це чи кінець, вирішувати кожному!


Рецензии