Пусти мене, не мучусь, не ридаю,
Свої гріхи, як можу, так плачу.
Живу, здається, темний світ низає
Душа-циганка з ниткою плачу.
Усе до купи! Не розірвеш зшите
Рядно строкате з краплями чудес.
Несказане, незгасне, непролите;
Настане день - все раптом оживе
У дивнім сяйві. Тільки... Чи дожити?
Чи бачити? Лиш вірити. З небес
Ласкаві очі і єдине світло...
- Любов жива... – шепоче свіжий вітер.
Любов живе, не слухає молитов.
Пусти мене, не мучусь, не ридаю...
© Copyright: Борис Смыковский, 2013
Свидетельство о публикации №213022701310
Свидетельство о публикации №213022701310
Рецензии