Пiсня чесного та патрiотичного мандрiвника у часi

Пісня чесного та патріотичного мандрівника у часі

1
У тенетах часів, на правічних склепіннях
Я бачив старого волхва ворожіння.
Він виник з туману, він виник з лісів
І славив чолом посивілих богів.
“Минула моя вже наснага і врода,
Та знаю я постать могуті народу”, –
Так він блідими вустами казав
І Правду єдину мені відкривав.

2
Майнув я у вирій минулих віків
І виник у полі червоних шатрів.
Побачив полки я могутніх дружин,
Побачив, як плаває степом полин.
І слухав я дзвони блискучих мечів,
І галас погрому ворожих рядів.
У серці моєму вогненно горить
Любов до вітчизни і неба блакить.

3
Через ворота космічних видінь
Я виник в фіналі людських поколінь.
Та що це за жах! Вже багато сторіч
Не бачив подібних брехливих облич.
Усюди хабарництво та метушня.
Здавалося, світ затопила брехня!
У лицях подібних – ненависть і гнів,
Зневага до Сонця й осяйності днів.
Мені тут не місце, - себе запевняю
І знову у древні часи відлітаю.

 2013-03-04