Щастю не знати заперечного слова

Ніколи нам не зрозуміти іншу людину так, як себе. Ніколи нам не зрозуміти себе так, щоб можна було комусь пояснити. Ніколи не сказати все те, що відчуваємо, і ніколи не відчути все те, що хочуть сказати інші. Ніколи нам не дізнатися про те, на що ще ми будемо здатні, та ніколи ми не здатні будемо дізнатися, що буде далі, не зазирнути туди, де нас ще нема, куди ще не дійшли наші ноги, та не втекли наші думки. Ніколи не знайти постійного місця для нашого серця, котре мабуть не згодиться спокійно лежати завжди в одних долонях, просто тому, що, живучи, воно не звикло зупинятися. Не утримати нам невпинний час, котрий віддано кожному слугує та ще нікого не зупиняв. Та все ж таки..ніколи нам не сказати ніколи!
І все ж  зрозуміти кожного, кого відчуємо та почуємо! Не стримуватимо почуттів, тому що щирі почуття не сховати за чистими, прозорими очима! Виявляється, здатні ми на все, що схочемо, навіть зазирнути на хвилинку вперед, йдучи за думками, купаючись у мріях, летаючи у світі наших снів. А серце ж шалено тремтить в кожному з нас - значить кохає, і зовсім не обов'язково вкладати його у тепле ліжечко! Адже спокій - він не завжди лікує... Та тепер скажіть, чи є у вас моменти з життя, які з'являються знов і знов, і при їх згадці так само, як і колись, прикрашає обличчя щаслива посмішка? А коли стоїш і думаєш "так, ось і прийшла ця година - година мого маленького щастя"..То виявляється час нікуди і не втікає, можна насолоджуватись ним, та навіть можна повернутися у часі, щоб ще раз відчути щасливі моменти нашого все ж таки найщасливішого життя. Саме найщасливішого, тому що, як ми бачимо, усі перешкоди, які ми тільки можемо придумати собі на шляху, руйнуються з несамовитою легкістю.