Чому все так, а не інакше?
І хто складає нашому життю казки?
Для чого ти мені зустрівся? Нащо
Зустріла я тебе в житті своєму восени?
Для чого Бог зустрітись нам дозволив,
Якщо з тобою разом нам не буть?
Й чому ж бо очі ті прозоро-голубові
Не можу я ніяк забуть?
Давай пообіцяєм – більш не пам’ятати,
Забути назавжди – ти з нею, я сама.
Та рада, що змогла тебе пізнати.
Я невимовно-радісно-сумна.
***
© Copyright: Февральска Яя, 2013
Свидетельство о публикации №213031102305
Свидетельство о публикации №213031102305
Рецензии