Набридло... Набридло чекати, хвилюватися, вивертати душу навиворіт. Немає сил ні на що. Здається, що ще трохи, і нитка терпіння порветься. Скільки переосмислено, надумано, а все марно. Набридло гнатись за ідолами, кумирами і авторитетами, а взамін отримувати байдужість і холод. Серце порване на кусочки і викинуте. Набридло вдавати, що все чудово, бо до цього чудово не вистачає найголовнішого. Хочу спокою, душевного спокою і рівноваги. Хочу бути впевненою у тому, що моя особистість ще для чогось і когось потрібна. Хочу прокидатися з думкою про те, що день мине без хвилювань. Хочу говорити і не хвилюватись про те, що скажу щось зайве. Хочу вірити, що у будь-яку хвилину поруч будуть потрібні люди. Хочу спокою, упевненості і віри у своєму житті. Ви спитаєте, чи не забагато хочу? Ні, тому що я хочу просто, буденного щастя!!!
Хочу...
© Copyright: Роксолана Мартищук, 2013
Свидетельство о публикации №213031600095
Свидетельство о публикации №213031600095
Рецензии
