now, Ембер

Ембер - листопадова.
Падає. Падає. Падає...


Ембер - руда.
У неї муркотливий теплий голос і медові очі. Ембер чудово пече вафлі. Любить зелений чай без цукру.
Ембер любить балкони і горобців. Мріє полетіти у небо. Малює хмари.


У Ембер - одномісне серце.
Таке собі прокляття незапрошеної на хрестини відьми: "дівчина покохає одного хлопця - одного на все життя."
Він уже з’явився. Зайняв місце біля віконця і літає у мріях далеко від тіла.
Йому байдужа Ембер.

Ембер багато плаче.
Вона любить драми і лате. Любить кав’ярню "Меделін" - улюблений коктель у неї - "Настрій". Він коштує дев’ятнадцять гривень. Він робить Ембер щасливою.

Записати: щастя коштує одну тисячу дев’ятсот копійок.


Ембер любить довго сидіти у своїй кімнаті. Вона вкривається картатим пледом і читає Муракамі.
Ембер посміхається, коли спить.


Вона вірить, що була Осінню у минулому житті.
Ембер ненавидить осінь. Навіть слово - холодне.

Записати: осінь - синонім до слова "холод".



Ембер любить Його. Жовтневого.
Ембер боляче, коли вона думає про Нього.
Та не думати - не може.


Записати: "жовтневий" - синонім до "болючий".



Ембер любить паперові щоденники. Вона вела не один - та всі закидувала. Бракувало терпіння, часу, емоцій, життя.
У Ембер - (б)рак життя.
Жити з ним можна - та переживаючи нестерпний біль. Щосекунди.
Загострення - у жовтні. Тоді Ембер подовгу не злазить з ліжка, не виходить з дому, не говорить.


Яке слово ти проказала останнім, Ембер?

Ембер розуміє - так жити не можна. Вона хоче випалити Його з пам’яті.


У серці Ембер - одне місце.

Вона все ще сподівається без надії.


Коли Ембер боляче, вона читає вголос свої улюблені вірші.
З уст тихенько злітають Цветаєва, Єсенін, Ахматова...



Записати: проти головного болю - Цветаєва; коли болить серце - Єсенін.


Ембер хоче стати Чорною Дірою. Затягнути до себе якомога більше планет, чужих життів, сміху, сліз, вафель, картатих пледів, книжок Муракамі і - зникнути.



Записати: головна мрія - стати Чорною дірою.


Ембер знає - далі так не можна.

Ембер отримала сьогодні квітку. Нарцис.
Абсолютно непідходящий для пори року.

Ембер хоче, аби нарцис був від Нього.
Та знає - це не так.
Хто ж він?
Ембер, хто?


Записати: нарциси пахнуть надією.


Ембер дихає глибоко. У неї паморочиться в голові.
Вона всоте перечитала "Помаранчеву дівчинку", да їй не стало краще.
Ембер голосно розповіла тиші власної кімнати усі відомі їй вірші Єсеніна.

Ембер - дихай глибоко.


Може, вже час?



Жовтневе загострення. Чотири тижні не піднімати голови з подушки. Чотири тижні без їжі. Та Ембер уже звикла не їсти, коли на серці важко.
Ембер, може, вже час?

Сьогодні вона прокинулась пізно. Чи спала взагалі - не знає.
Не підводься, Ембер. Бережи душу - вона вже як решето. Ще трохи.

У Ембер на підвіконні лежить самотній нарцис. Не той, що тоді.
Друга мертва квітка у її житті.

Ембер підводиться. Читає: "дихай".
Ембер паморочиться в голові.


Записати: причина запаморочення - дихання.


Ембер! Уже час!

Ембер засинає - чи втрачає свідомість. Та коли вона встигла її знайти? Скоріш - засинає.

Вона заходить до свого серця.
Єдиний пасажир теж заснув, похиливши голову до віконця.

"Кінцева, - голосно говорить Ембер, - виходьте."

Двері відчиняються і зачиняються.


Ембер прокидається.

Торкається рукою грудей: серце б’ється.
У долоню глухо віддаються удари.
Серце - вільне.


У ньому тепер лише нарцис.
"Дихай".


Now, Ембер.
Дихай.