ми будемо пити,
а потім, вже п`яні,
на мокрім балконі
тихенько курити,
щоб не збудити
твоїх батьків.
і зовсім доросла
в середині січня
у шортах та майці
ти будеш стояти
і посеред ночі
зі мною мовчати.
навіщо казати
що й так зрозуміло?
рука до руки,
і ми під замком
на тому балконі
одні і дурні,
і першого слова
достатньо, щоб злитись
в обіймах й оковах,
кохання вогні.
тепер ми щасливі.
тепер вже сміливо
можем кричати
«тепер ми одні!»
й до нашого світу
нікого не пустим.
лишаємось вдвох,
лишаємось ми.
ми будемо пити
© Copyright: Андрей Скороход, 2013
Свидетельство о публикации №213032800218
Свидетельство о публикации №213032800218
Рецензии