Я пам'ятаю ті незабутні
Роман, романтику, романс,
І білі ночі, цікаві будні,
О неповторний, щасливий час.
У Петербурзі, у Ермітажі
Серед полотен зустріла вас
Такий були ви епатажний,
Що гріх мені втрачати шанс.
Чомусь гадала, що ви - художник,
Я розкладала на вас пасьянс,
Моїй душі й тепер тривожно -
Ніяк не можу забути вас.
Гуляли ми проспектом Невським,
Я розуміла: Ви - ловелас,
Були так схожі на бога Зевса,
Десь бив копитом ваш кінь Пегас.
Ми розмовляли, мов французи,
І захотіли убити нас
Усі скульптури - ті ваші музи,
У вас тих муз - іконостас.
Цієї ночі мені наснились,
Як танцювала із вами вальс,
І шепотіла : " О, мій поете,
Донни муа а ля франс"
Нiяк не можу забути вас
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213040501051
Свидетельство о публикации №213040501051
Рецензии
