Ніколи мені не давай обіцянки,
Бо душу розколеш, наче горіх.
Я не чекаю османця чи янкі,
В моїй поетично-осінній порі
Літо індійське. Душа, наче мушля -
В ній ніжності тісно. У небесах,
Щоб сонце ніколи мені ти не зрушив
І, наче світанок, завжди воскресав.
Бо що у нас є? Бабине літо,
Вільна, як вітер, любов у серцях.
Я буду любити, але мені ти
Ніколи нічого не обіцяй.
Лiто iндiйське
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213040500985
Свидетельство о публикации №213040500985
Рецензии