Трiснута амфора

                «…Обличчя вкрите пилом,
                А попереду шлях – далекий шлях…»
                (Сінь Ці Цзі)
 Друже Евкліде!
 Як тісно душі у твоїх клітинках
 Креслити безмір калюжами книг.
 Бородатий філософе!
 Знавець чисел і ліній.
 У затінку портика
 Малюєш трикутники чорні
 Моїх невгамовних рапсодій.
 Античності сивої слід
 Чайкою білою морем
 Чи сторінками папірусів
 Відбілених хворою Кліо
 Чи Каліопою…
 Ти
 Словами апорій Зенона
 Сандалі ховаєш в пісок.
 Нікуди йти. Та й навіщо?
 Шкуринкою хліба черствого
 Звуки легенди про Іо.
 Десь у перерізах сфери
 Пісня стара про Сізіфа.
 І про орла. Про…


Рецензии
Дуже сподобалось! Стільки чудових яскравих образів: вільний і чуттєвий символ Іо, біла чайка над морем, сторінки папірусів, загрубілий хліб, солодкий на смак... Захотілось потрапити хоч би на мить в ці сферичні перерізи.
На мій погляд, тріснута амфора - символ звільненої енергії, нестриманої й непоборної. І якщо інші не в силах, то ця енергія обов'язково знайде свій новий шлях, свою нову життєформу.

Марина Рэй   12.12.2015 01:25     Заявить о нарушении
Дякую за розуміння мого твору! Дякую за приємний відгук!

Шон Маклех   13.12.2015 18:18   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.