Ти - незбагненний ніжний чоловік.
У тебе серце добре. Це - важливо.
Чому тебе зустріла лиш торік?
Я у житті торік зустріла диво.
Якби раніше і на цілий вік,
Була б з тобою я така щаслива.
А ти прийшов раптово звіддалік,
Коли в саду блукала осінь сива
Їй віддавала радісно тепло,
Як я тобі всю душу віддавала,
Те неповторне все, що в нас було,
Немов ікону в церкві, цілувала б.
У серці ти лишив гарячий слід.
Моє вікно полощуть зливи-зливи.
Кохання наше - перестиглий плід
Чи яблуні, чи груші. Може - сливи,
Чи слив старих, яким болить та осінь?
Чи слів твоїх, що висохли, мов роси?
Незбагненний чолов к
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213040600072
Свидетельство о публикации №213040600072
Рецензии