Якщо кладете крапку,то ніколи не докладайте другу. Адже це означатиме якусь незавершеність, означатиме,що все ще можна змінити. Не давайте людині фальшивої надії.Адже цим вона сама вбиває себе з середини. Просто ця ще одна не потрібна крапка вбиває її,ламає кістки,рве душу на частини.
Якщо хочете піти—йдіть. Йдіть і не оглядайтесь. Йдіть назавжди.Не нагадуйте людині про себе,просто зникніть. Дайте їй трохи часу,щоб заживити свої рани.Йдіть...Зачиняйте двері.Не залишайте їх відчиненими —буде протяг. І тоді людина надовго захворіє вами.Хіба це потрібно? Вона буле помирати лише через один погляд таких коханих, проте вже порожніх,байдужих очей.
Зачиняйте двері.Забивайте їх цвяхами,заміновуйте.І ніколи не повертайтесь. Чуєте? Ніколи.
Просто ніколи не давайте фальшивої надії..
***
© Copyright: Астрид Мюллер, 2013
Свидетельство о публикации №213041101861
Свидетельство о публикации №213041101861
Рецензии