Бiлоснiжний падолист магнолiй

Білосніжний падолист магнолій
Вітер розпорошує у вись.
Почуття мої не охололи,
Ти мені цієї ночі снивсь.

Ти ішов до іншої від мене,
І від неї знову йшов кудись,
Любий-рідний-ніжний-незбагненний
Ти ж на мене вчора ще моливсь.

Цілував мене, немов ікону,
Так леліяв, мною жив, журивсь.
Нині - призабута і зникома,
Чи згадаєш ти мене колись?

Бо нема страшнішої юдолі,
Що веде наосліп нас кудись,
І чому-чому це наші долі
Різними стежками розійшлись?


Рецензии
Така печальна чудова пісня!

Василь Кузан   12.04.2013 22:56     Заявить о нарушении
Я дуже вдячна за рецензію. Радію, що Вам сподобалась моя магнолія.

Муза Поета   12.04.2013 23:01   Заявить о нарушении