Я без тебе не дихаю,
Лиш тобою живу.
Яблунева ця віхола
Кличе на рандеву.
Полетіла б стрілою
В яблуневий той сад.
Золотою пергою
В руки нам - сонцепад.
Ходить там добрий вітер
Поміж яблунь і трав,
І кохання розквітле
Нам Господь би віддав.
Прихиляв би нам віти
Білий росяний сад,
Ми могли би сп'яніти
Від казкових балад.
На світанку безумно
Догоря зореплав.
Я задивлена сумно,
Як наш сад оцвіта.
Яблунева вiхола
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213041201943
Свидетельство о публикации №213041201943
Рецензии