Наше щастя стобарвне

Кава ранкова в осінній альтанці холоне,
Падають яблука райські і грішні. Червоне
У вирій високо з дерев зривається листя,
Ріжуть безжально землю зливи шаблисті.
Осінь би нам з тобою сонячну, добру,
Заколисали б посестру депресію-кобру,
Бабине літо зігріло б останнім теплом,
Розлило б тумани солодкі, немов молоко.

Як повернутися нам у безхмарне минуле?
Наше щастя стобарвне, мов день, промайнуло...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →