А нам учора заздрили боги
Мені ж вона стоїть впоперек горла,
Мене до себе самотина горне,
І щось лихе наспівують сніги.
Голодний вітер виє, наче вовк,
Цей божевільний вибиває шиби,
У небі гаснуть срібнодзвінні риби
Заледеніла горобини кров
На сніг скляний лягла сумним тавром,
І янголи важкі знімають німби,
І пеленають білі хмари ніби
У грішну, у земну любов-зеро,
Бо ми з тобою - люті вороги,
Тобі зима подобається чорна,
Чомусь забув ти, що було учора -
А нам учора заздрили боги.
Свидетельство о публикации №213041301040
А мне она уже невыносима.
От одиночества отбиться нету силы .
Сюита снега штрих выводит скерцо.
Голодный ветер воет, точно волк,
Этот безумец вышибает окна,
На небе гаснут рыб сребристых зёрна,
Заледенела у рябины кровь
На снега корку пала как клеймо,
И ангелы снимают с себя нимбы,
И пеленают в облака Олимпа
Земную, грешную любовь-зеро,
Ведь мы с тобой – жестоки и убоги,
Тебе зима, как ночь, теперь по нраву.
Ты позабыл вчера, о Боже правый! -
А нам вчера завидовали боги.
Анна Дудка 20.04.2013 15:56 Заявить о нарушении