У розлуки твоє обличчя,
У смерті - очі.
Навіщо в безодню кличеш,
Самотній вовче?
Я - чорне сухе паліччя,
Що сльозоточить,
У нашому поцейбіччі
Достатньо жовчі.
Мене роз"їдає відчай,
Мов гріх чи злочин,
Лихий у людини звичай -
У тебе - очі.
Що у твоїх зіницях?
У поторочих?
Хіба я твоя вовчиця,
Зрадливий вовче?
У розлуки твое обличчя
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213041301089
Свидетельство о публикации №213041301089
Рецензии
