Как гений

Шкребе по м*ятому листку
Шаено.Палко.Синя паста
Сльзи соленого смаку.Все капають,не лічать рани.
Біжать рядки там,на листку
І серце б*ється,кров пульсує
Нервуєш.Голова болить.
Зім*яв листок у кулаку
Сидиш.Вогонь.Вологі руки.
Вилазять очі.Плачеш.МИЛО.
Змовк на якусь мить ти,
Знов заплакав
Тягнучи руки до вогню-
Шалений крик,
Як феєрверк:так голосно
Помреш один.
І тільки тріскатимуть гілки,
Останній вірш,зім*ятий у руці


Рецензии