Сито вiчностi
Виливаю життя на мілке сито вічності.
Цівочки років
Розтікаються по площині і
Групуються.
Спочатку крізь дірки просочується
Дитяча здатність дивуватися
І вміння радіти.
Зрілі почуття, ніби желе,
Закупорюють отвори.
Вони тримаються купи,
Обмінюються енергією,
Чіпляються за повітря,
Гронами крапель
Звисають
Знизу.
Ніби у руках золотошукача,
У ситі залишаються
Кристали чистого розуму,
Зерна пам’яті,
Хмаринка душі
І відчуття болю.
Вічність не відпускає їх у невідомість,
Бо саме вони
Є результатом нашого досвіду
Самовдосконалення і праці,
Любові і
Вмирання.
21.04.13
Свидетельство о публикации №213042101224
Струйки лет
Растекаются по плоскости и
Группируются.
Сначала сквозь дырки просачивается
Детская способность удивляться
И умение радоваться.
Зрелые чувства, как желе,
Закупоривают отверстия.
Они держатся вместе,
Обмениваются энергией,
Цепляются за воздух,
Гроздьями капель
Зависают
Внизу.
Как в руках золотоискателя
В сите остаются
Кристаллы чистого разума,
Зерна памяти,
Облачко души
И ощущения боли.
Вечность не отпускает их в неизвестность,
Ибо именно они
Есть результат нашего опыта
Самосовершенствования и труда,
Любви и
Кончины.
Анна Дудка 22.04.2013 06:08 Заявить о нарушении
Дякую Вам щиро.
Василь Кузан 21.04.2013 21:29 Заявить о нарушении