Д1, Ч2. О предложении касательно травмы

Ч.1: http://www.proza.ru/2013/04/21/937 Об Изумрудах в перьях
 

***
Кора Крылова:

Я хочу Вам помочь, но без Вашего активного участия в процессе восстановления движения ничего не получится.
Прежде, чем написать про ход тактических действий, мне необходимо знать Ваше место дислокации и Ваши стратегические возможности. Я употребляю эти специфические слова не для шуток, а серьёзно, чтобы ясен был характер процесса, который необходимо пройти, чтобы одержать устойчивую победу.
Было бы лучше видеть глаза во время обсуждения столь важного и непростого дела, потому что слова имеют меньше способностей передавать смысл, но буду надеяться, что Ваши писательские способности здесь Вам пригодятся, чтобы достаточно чётко описать ситуацию.

Насколько серьёзна была травма: перелом со смещением позвонков или просто сильный ушиб, был ли разрыв спинного мозга. Если Вы уже вставали, то, возможно, сильных разрывов не было. Если это так, то нужно восстановить энергетический канал, проходящий по спинному мозгу. За то время, пока Вы лежали, физически в позвоночнике зажило то, что было нарушено. Но параличи и движения связаны с энергетическими каналами, проходящими по телу.
Вопрос о Ваших возможностях:
Где Вы сейчас находитесь (в каком помещении, в каком окружении)?
Кто рядом с Вами (есть ли родные, друзья или только медперсонал)?
Чем Вы питаетесь и какие Ваши привычки в пище (что любите есть, что предпочитаете)?
Какую воду пьёте, какие напитки?
Какие условия для купания или душа?
Какой жёсткости постель?
Можете ли Вы сами руководить ходом Вашего лечения или с Вашим мнением не считаются?

Это первичные вопросы, которые необходимо ясно осознать, вместе с вопросом: насколько неуклонно внутри убеждение, что выйти из этого положения необходимо.
Не все люди хотят изменяться и что-то менять даже в Вашей ситуации, потому что всякое положение имеет свои недостатки и свои положительные стороны.

Думаю, на эту тему надо писать через e-mail, если Вы не возражаете. Как?

18.04.2013 20:06   

***
Братислав Либертус:

Я общаюсь открыто, ибо на лички и э-майлы у меня нет ни времени ни сил, тем более - каждому повторять особо одно и то же...

Были ли Вы у меня в Исповедальне (на страничке Свидетеля)? Там, в общем-то, я достаточно живо обсуждаю эти вопросы с моими читателями-друзьями...

Посему предлагаю Вам, если хотите продолжить тему, то продолжить её там, прежде ознакомившись с тем, что там написано. Все ответы и даже больше - Вы получите там, на поставленные Вами вопросы.

Спасибо, Кора, за участие.

18.04.2013 20:24   

***
Кора Крылова:

Погодите благодарить. Пока что не за что.
Я почитаю то, что написано в исповедальне. Я так понимаю, там много написано.
А пока вникнете в книгу врача Себастиана Кнейпа (в 1886 г. была написана) "Моё водолечение". Можно начать с разделов "Повреждение позвоночного столба" стр. 258 и "Припадки паралича" стр. 261. И ему скажете спасибо. Эта книга реально выручала в стольких случаях, что мне уже и не сосчитать.

19.04.2013 09:45   

***
Кора Крылова:

Я заходила на Вашу сторінку "Братислава Либертуса Свидетеля" та прочитала початок Вашої розмови з Оленою Ковтонюк з Криму. Цього було достатньо, щоб зрозуміти, що у Вас є все для того, щоб поставити себе на ноги: і характер, і умови, і помічники — Ваші рідні.

Коли я сама себе виводила з лежачого стану, я казала своїм рідним чим і як вони можуть мені допомогти, і вони робили так, як я їх просила. Тому що тільки я могла відчувати своє тіло і що йому потрібно у наступний час. Від самого моменту падіння, коли я вже була на землі, я чітко зрозуміла, що виходити з ситуації доведеться довго, і дії по виходу вже почались. Тому зразу робила тільки те, що було потрібно моєму тілу, щоб воно змогло вийти з того кута, в який воно попало внаслідок моєї неуважності та багато чого іншого. І напруга в мені не спадала до того самого моменту, як я стала себе почувати так, що могла забувати про травму. А це сталося набагато пізніше після того (декілька місяців), як я почала повертати вміння ходити, нахилятися, повертатися. Весь цей час був суцільною роботою над собою.

У Вас є люблячий батько, який зробить процедури, які Ви попросите. І Ви знову будете ходити, може, і голос вернеться. Вода робить чудеса. Іноді не обов’язково робити якісь складні процедури з водою. Мені було достатньо обливання тонким струмком води кімнатної температури на те місце позвоночника, яке цього потребувало (це вже було моє діло — відчути, куди лити воду з черпака, а потім з відра). Це дуже простий, але дуже дійовий засіб. І добре що був май, а потім ціле літо. Вчасно я упала. :) Щоб було зручніше виходити з ситуації. )))))

Було ще два засоби допомоги організму. Це пов’язано з їжею. Але Себастіан Кнейп обходився якось і без цього. Тому, можливо, і Вам не потрібно буде змінювати свої звички до їжі (Ви любите додержуватись своїх звичок, чого б це Вам не коштувало). Тому для Вас зміна їжі буде надто складним завданням. Ви не злякаєтесь — Ви просто не захочете щось міняти і баста. :)
А це дуже смішно виглядає, коли Життя ставить свої умови, а людина каже "Не хочу!". :)
З Життям можна тільки домовлятися та прислухатися до нього. Диктувати йому, м’яко кажучи, не розумно.

І останній засіб необхідний для лікування — це розуміння того, чому з Вами таке могло трапитися. Чому Життя (можете називати його Бог) Вас так різко зупинило? Від чого воно Вас оберігає і куди направляє? Що Ви робили не так, щоб діяти вільно, без обмежень? Час для цього розуміння у Вас тепер великий. Якщо Ви знайдете причину в собі, тоді Ви доберетесь до кореня Вашої залежності від нинішнього стану. Тому що, якщо не прибрати в собі цю причину, Ви можете вибратися з цієї халепи та встряти в іншу, подібну до цієї.

Прочитавши початок Вашої розмови з Оленою Ковтонюк, мені зразу стало ясно у чому річ, тому що мені це вже знайоме (від цього я намагалася визволитися ще до падіння). Але річ у тім, що Ви повинні знайти відповідь самі і тільки самі. Такий визвольний закон Життя. Тут Вам ніхто не може допомогти: "Бывают в жизни у человека такие минуты, когда ему никто, никто не может помочь. Рождается сам и умирает сам." (так верно говорил Леонид Быков в фильме «В бой идут одни "старики"»). Наберитесь мужества перед самим собой и загляните в себя критично, ища именно в себе причину. Тогда и получите свободу и придвинетесь к своей мечте — стать по-настоящему ВЕЛИКИМ ПИСАТЕЛЕМ.

У Всех великих писателей путь не был усеян "розами и лилиями". Вы читали великого правдолюбца Максима Горького? Он не покривил душой ни в одном своём произведении, - по его произведениям можно изучать ту эпоху, как по историческим документам. Он ничего не придумывал, а описывал то, что видел сам, что пережил вместе с другими. Сталин очень хотел, чтобы такой знаменитый писатель написал про него, как было написано Горьким про Ленина. Но Горький не стал кривить душой и ничего про Сталина не написал...

Тому я не буду більше нічого писати на цю тему. А перейду до Ваших творів та буду з Вами розмовляти про них. Я буду надіятись на Вас і на Вашу безстрашність.

20.04.2013 11:01   

***
Братислав Либертус:

Аминь.

20.04.2013 11:10 
 

Ч. 3: http://www.proza.ru/2013/04/21/964 Об отношении к жанрам