Сам собi суддя

Василь Кузан

Я сам собі ламаю долю,
Як палю, грубо, на коліні.
Лишаються гріхи нетлінні,
Що кровоточать. Парасолю

Рука не може, та тримає,
А з неба падають комети,
Б’ють по душі, несуть у Лету
Уламки щастя… Віра є

У когось іншого. Далеко
До ідеалу у стосунках,
Що пахнуть хлібом на столі.

У грудях вічне пекло-спека.
Життя маліє подарунок
У чорну крапку на чолі.

24.04.13


© Copyright: Василь Кузан, 2013
Свидетельство о публикации №213042401248
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Василь Кузан
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Василь Кузан

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →