Щаслива посмішка сіяє,
Доля грається й мережить,
Він на руках того тримає,
Хто продовжить його стежку.
Здійняло ручки немовля,
На вишиванку задивилось,
Вся тут зібралася рідня-
Сімейне щастя заіскрилось.
Йому так мало, й так багато
Надій і радощів посіяв:
Бери кермо своє завзято
На волю й щастя України,
Щоби козачий рід зростав,
А дід пишавсь, що дочекав!
19.04. 2013р, Київ
Надiя
© Copyright: Григорий Божок, 2013
Свидетельство о публикации №213043001196
Свидетельство о публикации №213043001196
Рецензии
