Юбилей Василия Иваночко

ЮВІЛЕЙ ВАСИЛЯ ІВАНОЧКА
Сьогодні у Василя Миколайовича Іваночка День народження. Багато теплих слів він почує від односельців та рідних. І всі ці слова будуть щирими, як і сам Василь.

Ми познайомились у далекому 1994 році. В тому заочному змаганні Василь вигравав і вигравав, як він робив це у багатьох інших турнірах. Згодом потоваришували. Обмінювалися літературою, аналізами...

Що мене захоплювало у Василеві? Спочатку це була його нестандартна гра. Він намагався не триматися теоретичних догм і завжди шукав щось своє. Коли наше спілкування вийшло за "шашкову межу", я одразу побачив у своєму Другові Людину.

Згадую фрагмент культового фільму "Місце зустрічі змінити не можна". Там Шарапов зачитує Фоксу вислів Сперанського: "Что это такое - нет биографии? Дорогой мой, запомни: не биография делает человека, а человек - биографию!" Це точно написано про Василя Миколайовича. Він зробив себе, свою біографію. Тому і повага оточуючих його людей щира.

Багато хочеться сказати. Пам`ятаю Василя трохи розгубленим. Його дружина тоді потрапила до лікарні, постійно доводилось навідувати її у Івано-Франківську. Пам`ятаю його безмежно щасливим, хоч він і чомусь (?) намагався трохи приховати своє щастя. Тоді Василь написав мені, що очікує на поповнення - на Іванка та Петрика. На той момент у нього вже було п`ятеро дітей.

Завдяки чому можна побачити у людині щирість? Можливо, завдяки її вмінню радіти за іншого, його перемогам та успіхам. Такий Василь. Складається враження, що відповідна поведінка не потребує від нього ніяких зусиль, це він сам, це його сутність.

У 2001 році я зателефонував йому з м. Калуша. Закінчився Меморіал Романа Шухевича, де вдалося виконати норматив майстра спорту України. Як зрадів Василь моєму успіху! Все було не так просто. Василя Іваночка, мабуть, найсильнішого шашкіста Франківщини тієї пори, не запросили до участі у цьому Меморіалі! Але радість за друга була для нього вища, ніж гіркота від несправедливості функціонерів.

У 2003 році в Черкасах відбувся мій матч з одним з найсильніших майстрів України Володимиром Пересичанським. За годину до його початку я зателефонував Василеві і відчув дружню підтримку, якої так не вистачало. Незабаром після переможного матчу ми з моїм тренером тієї пори львів`янином Віктором Костовським навідалися до Саджавки. Гостинність родини Василя, щирі, благородні люди, чудові діти - все це разом із мальовничою Саджавкою запам`ятається назавжди.

Тому в 2004 році, коли вийшла моя перша книга, я в ній подякував Василеві за постійну підтримку та віру в успіхи друзів.

2007 рік. Тепер мені довелося грати проти міжнародного гросмейстера з Одеси Олександра Безчаснова. Навіть бувший тренер у день матчу по телефону гарантував мені поразку. А Василь вірив. І перемога прийшла.

Одного разу спіткало горе. І Василь, дізнавшись, у числі перших прийшов на допомогу. Свої вчинки я виміряю і вимірятиму по ньому. До Василя завжди можна звернутися за порадою. Його людяність, його доброта - то гарантія вірного рішення.

13 липня 2008 року. Кілька хвилин тому я став батьком: у мене народився син. Прямо з пологового будинку, дивлячись на своє маля, якому я допомагав народжуватись, телефоную Василеві. Спочатку йому, а вже потім - тещі.

Довго Василь Миколайович опирався і не хотів, щоб було надруковано його листівку. Ледве вдалося його переконати, в результаті чого Василь зайняв своє місце поруч з гросмейстерами, чемпіонами світу різних років.

Щасти Тобі, Василю! Довгих років Тобі, здоров`я, терпіння! Хай зажди поруч будуть Твоя вірна супутниця Марія, діти та онуки, кількість яких постійно буде зростати! Дякую Тобі за все!

ИВАНОЧКО ВАСИЛИЙ НИКОЛАЕВИЧ
Із серії листівок, присвячених шашкістам. Текст подається в оригіналі.
Джерело: http://shashkiotkrytki.ucoz.ru
Родился 29 января 1958 г. в с. Саджавка, Надворнянского р-на, Ивано-Франковской обл.
Неоднократно выигрывал заочные турниры, проводимые СЛШИ и КЗШС Донбасса. Победитель полуфинала 27 чемпионата Украины (заочного) 1998. Победитель полуфинала 2 заочного Кубка мира 1997-1999. 2-3 места в полуфинале (зональном турнире) заочного чемпионата мира 1998-2000. Разделил 2 место в заочном Кубке В. Литвиновича. Победитель Кубков Ивано-Франковской обл. 1996, 2006 (оба — Ивано-Франковск). Многократный победитель заочных чемпионатов и Кубков Ивано-Франковской обл. Победитель заочного турнира «Киевская Русь» (полуфинал и финал). Воспитывает 4-х сыновей и 3-х дочек.
В. Иваночко — О. Абрамов
Заочный чемпионат Украины, 1999.
1. cb4 fe5 2. ef4 gf6 3. ba5 fg5 4. bсЗ gеЗ 5. df4 bc5 6. сb4 еf6 7. аb2 сb6 8. ас7 db6 9. bсЗ bа5 10. feЗ ab6 11. cd4 асЗ 12. db2 еd4? 13. аb4! dh4 14. ef2 саЗ 15. fg5 hf4 16. fgЗ hf2 17. gа7 hg7 18. bсЗ gf6 19. сd4 fg7 20. hgЗ fg5 21. dс5 gf6 22. сb6 fе5 23. bc7 bd6 24. ab8 gf4 25. gh4 fe3 26. hg5 Х.

Сегодня у Василия Николаевича Иваночко День рождения. Много теплых слов он услышит от односельчан и родных. И все эти слова будут искренними, как и сам Василий.

Мы познакомились в далеком 1994 году. В том заочном соревновании Василий выигрывал и выигрывал, как он делал это во многих других турнирах. Со временем подружились. Обменивались литературой, анализами...

Что меня восхищало в Василии? Сначала это была его нестандартная игра. Он старался не придерживаться теоретических догм и всегда искал что-то свое. Когда наше общение вышло за "шашечные пределы", я сразу увидел в своем Друге Человека.

Вспоминаю фрагмент культового фильма "Место встречи изменить нельзя". Там Шарапов зачитывает Фоксу цитату из Сперанского: "Что это такое - нет биографии? Дорогой мой, запомни: не биография делает человека, а человек - биографию!" Это точно написано о Василии Николаевиче. Он сделал себя, свою биографию. Поэтому и уважение окружающих его людей искреннее.

О многом хочется сказать. Помню Василия несколько растерянным. Его жена тогда попала в больницу, постоянно приходилось навещать ее в Ивано-Франковске. Помню его безгранично счастливым, хотя он и почему-то (?) старался немного скрыть свое счастье. Тогда Василий написал мне, что ожидает пополнения - Иванка и Петрика (Ваню и Петю). На тот момент у него уже было пять детей.

Благодаря чему можно увидеть в человеке искренность? Возможно, благодаря его умению радоваться за другого, его победам и успехам. Такой Василий. Создается впечатление, что соответствующее поведение не требует от него никаких усилий, это он сам, это его сущность.

В 2001 году я позвонил ему из г. Калуша. Закончился Мемориал Романа Шухевича, где удалось выполнить норматив мастера спорта Украины. Как обрадовался Василий моему успеху! Все было не так просто. Василия Иваночко, наверно, сильнейшего шашиста Ивано-Франковщины того периода, не пригласили для участия в этом Мемориале! Но радость за друга была для него выше, чем горечь от несправедливости функционеров.

В 2003 году в Черкассах состоялся мой матч с одним из сильнейших мастеров Украины Владимиром Пересичанским. За час до его начала я позвонил Василию и почувствовал дружескую поддержку, которой так не хватало. Вскоре после победного матча мы с моим тренером той поры львовянином Виктором Костовским наведались в Саджавку. Гостеприимство семьи Василия, искренние, благородные люди, чудесные дети - все это вместе с прекрасной Саджавкой запомнится навсегда.

Поэтому в 2004 году, когда вышла моя первая книга, я в ней поблагодарил Василия за постоянную поддержку и веру в успехи друзей.

2007 год. Теперь мне пришлось играть против международного гроссмейстера из Одессы Александра Бессчастнова. Даже бывший тренер в день матча по телефону гарантировал мне поражение. А Василий верил. И победа пришла.

Однажды случилось горе. И Василий, узнав, в числе первых пришел на помощь. Свои поступки я меряю и буду мерять по нему. К Василию всегда можно обратиться за советом. Его человечность, его доброта - это гарантия верного решения.

13 июля 2008 года. Несколько минут назад я стал отцом: у меня родился сын. Прямо из роддома, глядя на своего ребенка, которому я помогал рождаться, звоню Василию. Сначала ему, а уже потом - теще.

Долго Василий Николаевич сопротивлялся и не хотел, чтобы была напечатана его открытка. Еле удалось его переубедить, в результате чего Василий занял свое место рядом с гроссмейстерами, чемпионами мира разных годов.

Счастья Тебе, Василий! Долгих лет Тебе, здоровья, терпения! Пусть всегда рядом будет Твоя верная спутница Мария, дети и внуки, количество которых постоянно будет увеличиваться! Спасибо тебе за все!

«Ладья», №2 (257), от 21 января 2012 г., С.28.