Сховане в торбу
Просту зелену глину
………………………
Будеш взимку
Ліпити з неї людей.»
(Даниїл Хармс)
Я відвідав міжнародний фестиваль ковалів під час візиту в одну далеку і прекрасну країну. Блукаючи між рядами майстрів, які прямо на очах глядачів виковували з заліза дивовижні квіти і зубатих драконів, я раптом побачив біля одних майстрів наш ірландський прапор. У душі стало якось щемно і солодко – я згадав про друїдів-ковалів, про залізо яке гартувалося в горнах Тари та Круахана і написав у свій записник таке:
Торба старого коваля
Наповнена нині
Сонетами Петрарки.
Їх жовті папіруси
Нагадують мені човен,
Що пливе річкою Ра
З нескінченної жовтої Сарматії
У чорний гумовий світ сажотрусів.
Нескінченними дорогами
(А всі дороги нескінченні!)
Ми мандруємо
Постійно лишаючись на місці,
Ніяк не можемо покинути
Нашого кудлатого Всесвіту.
Люди в білих шатах
Знають щось про бардо,
Про тібетські каміння
І шматки глини,
Що здаються людьми.
Між вогнем і водою
Лунає дзвін молота.
Епоха заліза
Своїми буруватими барвами
І твердими вістрями плугів
Карбує поезію.
Свидетельство о публикации №213051201406
Но, я такой тупой, что половины текста не понял. Стыдно. Знаю. Однако, за то, что понял - поклон большой. Ибо, за руки написано. За труды молотобойцев. Людей сильных, а потому - добрых.
Всегда с Вами, и простите за серость.
Саша.
Александр Краснослободский 15.02.2014 00:14 Заявить о нарушении
С наилучшими пожеланиями
Шон
Шон Маклех 16.02.2014 21:07 Заявить о нарушении
Убили, как - негра (в песне), могу перекреститься - удивили. :)
Рад, что смог познакомиться со столь умным и сильным парнем, из далекой Ирландии.
С уважением,
Александр Краснослободский 17.02.2014 22:02 Заявить о нарушении