Князю
Хрести і дзвін,
На серці листка тополиного
Сльоза-рубін.
У душу тавром тобі ляжуть
Сліпі сніги,
В коріння землі твої вражі,
Як сон-гріхи,
У хвилях любов, наче спрага –
Одне з видінь.
Тут знають дерева всю правду,
Як власну тінь,
Ти не повернешся, князю,
Мечу – уклін.
На тебе чекають там справжні
Христос і дзвін.
Свидетельство о публикации №213051301325