Для тебе я не стала особливою,
Ти, ніби сонце, зігріва усіх.
Була тобі я здобиччю-поживою,
Чому не кинув світ мені до ніг?
Любов твоя погасла, охолола,
Кохав насправді тільки на словах.
І знищив два світи: в мені й довкола,
Ти думав, що як інші, для розваг?
Тепер не мучся. Не шкодуй за мною.
На цій планеті грішних молитов,
Мені відкрив Господь, неначе Ною,
Всещедру землю, де живе любов.
Не шкодуй за мною
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213051301366
Свидетельство о публикации №213051301366
Рецензии