У людей немає вічної любові,
Щиросердно любить нас лиш Бог.
Любов повинна жити в кожнім слові,
Ми ж роздаємо ненависть у борг.
Навчи нас один одного любити,
Як любиш ти нас, Господи Ісусе,
Бо ми – як ті печерні сталактити,
Щодня нові прокляття чи спокуса.
До ніг би нам Твоїх упасти, Спасе,
Яблуком доспілим чи зорею.
Ти серцю – найкоштовніша прикраса,
Зніми із нас гріхів важку кирею.
Вiчна Любов
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213051301371
Свидетельство о публикации №213051301371
Рецензии