Як вiдпустити у минуле
Дзвенить, немов гірський ручай.
Тремке жіноче сподівання
Вишневим цвітом заквітчай.
Ти не приїдеш знов до мене,
А я чекаю повсякчас
Тебе, де сонечко черлене,
Де вишні спокушали нас.
Невже забув чудні дерева,
Зелено-золотий розмай,
Ту ніч у сукні кришталевій,
І світлячків, і водограй?
А я нічого не забула,
Все пам"ятаю, мов тепер.
Як відпустити у минуле
Мені коханого тебе?
Свидетельство о публикации №213051301410