Джин
Коли ця фуга мине?
Чому це мені до ніг
Яблуко кисле, земне?
Навіщо старіти, скажи,
Вічність немає годин,
Сміється із мене джин –
Він буде завжди молодий.
Чому роз"їдає сплін
Душу мою, мов іржа?
Стрибає адреналін,
Я на крутих віражах?
Купається ранок-лань
У хвилях студених Ужа.
У джина катма бажань,
Бо зовсім йому чужа.
Свидетельство о публикации №213051301414