Я про тебе думати не смію,
Знищую тебе щодня у спам.
У житті моєму – веремія,
Ну а ти живеш собі десь там,
Де пасуться коні, мов хмарини,
Білогриві, вільні, золоті,
Де пливуть у небі субмарини –
Хмари щирі, чисті, мов святі,
Де шумлять стрімкі і повноводі
Ріки. Едельвейси де цвітуть.
Я цілую – не питаю згоди,
Уночі, коли у сни приходиш,
Ти у снах зі мною поруч. Тут
День мені приносить прохолоду,
Бо у день і думати не смію,
Видаляю в спам про тебе мрію.
Видаляю в спам
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213051301417
Свидетельство о публикации №213051301417
Рецензии