У мене є коханий чоловік,
І він - єдиний, в кому є потреба,
Бо на любов мене таку прирік,
Як над землею світанкове небо.
І я щаслива в цей квітневий день,
Люблю його, немов Адама Єва.
І, як весна, любов моя іде
В сади, де розпускаються дерева.
Яка це радість - бути з ним повік!
Розвіює журбу, неначе вітер,
Не дивиться на інших він убік,
А скільки в ньому сонячного світла!
Успення. Божа Мати. Губоцвіт,
Храни любов, іконо чебрецева.
Моєму щастю заздрить грішний світ,
Мені позаздрить навіть королева.
Губоцвiт
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213051401442
Свидетельство о публикации №213051401442
Рецензии
