Минаєш. О, як мені минаєш!
Танеш, мов сніги після зими.
Остання птаха випурхнула з раю,
Із раю того, де раділи ми.
Любов не вічна. Думали, що вічна,
Її ми не збагнули до кінця,
А потім віртуозно і цинічно
Розбили один одному серця.
І скільки болю! Боже, скільки болю
Пережили ми після люботи.
Ще дотепер я рани собі гою.
А ти?
Ми
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213051700103
Свидетельство о публикации №213051700103
Рецензии