Ніч, як легенда літа
Лягає без тебе спати.
Сад. Солов"ї. Сюїта.
Панська духмяна м"ята.
Гори. Менчул. Трембіта –
Пісня її крилата.
Ну як це, скажи, зумів ти
Мені неповторним стати?
В обійми свої пригорне
Високі стрункі ялини
Ніч, як яфинка, чорна
Чарівної Верховини.
Сонату джерел цілющих
Візьму я собі у місто,
Взимку, у люту хвищу –
Спогади, як намисто.
Нiч, як легенда
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213051700049
Свидетельство о публикации №213051700049
Рецензии