Я пекло проживаю на землі,
Нема кому поскаржитись, крім Бога,
Розчарування, рани, мозолі
Такі важкі печаль, сльоза, знемога.
А жити треба і ховати біль,
Щоб не вилазив – ще сильніш душити,
Цей біль такий, мов стогін породіль,
Ним кожен нерв, як голкою, прошитий.
Сколола душу об любов твою,
Повірила, довірилась, відкрила...
Розчавлена, розпята я стою
Тепер перед тобою і безкрила.
Ти в цьому винен. Ти. І тільки ти,
Тобі ніколи зради не пробачу,
Лети метеликом до іншої, лети,
Стрибай собі, мов невгамовний м"ячик.
Суїцидально так мені чомусь,
Не хочеться святого воскресіння.
Не я вночі до тебе притулюсь,
А смерть моя невидима осіння.
Я - безкрила
© Copyright: Муза Поета, 2013
Свидетельство о публикации №213051700092
Свидетельство о публикации №213051700092
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.