Ефрем Осипович Мухин

Ефрем Осипович Мухин, или Новый взгляд на тему ”Украина и Пирогов”

Статья посвящена Ефрему Осиповичу Мухину (1766-1850), уроженцу Украины, профессору Московского университета. Раскрывается та решаюшая роль, которую он сыграл в становлении Н.И.Пирогова как врача и учёного.

* * *

Єфрем Осипович Мухін, або Новий погляд на тему “Україна і Пирогов”


Ім’я Миколи Івановича Пирогова тісно пов’язане з Україною. Уродженець Росії, він велику частину свого життя віддав Україні. Про це може розповісти величезна кількість літературних джерел.

Що ж нового можна ще повідомити на цю тему?

Це дослідження несподівано дало змогу по-новому зрозуміти цей зв’язок, адже саме уродженець України відіграв величезну, а можливо й вирішальну роль у становленні М.І.Пирогова як лікаря, як вченого. Хто ця людина?

Це Єфрем Осипович Мухін (1766-1850), видатний лікар, професор кафедри анатомії, фізіології, судової медицини і медичної поліції, декан медичного факультету (у ті часи – відділу лікарських наук), член правління Московського університету [4]. Він народився в Україні (у містечку Чугуєві Харківської губернії) [2], медичну освіту отримав також в Україні (закінчив Єлизаветградську медико-хірургічну школу. Згодом Єлизаветград було переіменовано у Кіровоград, а Кіровоградському медичному училищу було присвоєно ім’я Є.О.Мухіна) [3].

Єфрем Осипович зробив великий внесок у розвиток медичної освіти, науки, системи охорони здоров’я.

У перші роки існування Московського університету викладання у ньому носило теоретичний характер у зв’язку з відсутністю у Московському університеті власних клінік для практичного вивчення медицини, а це дуже гальмувало розвиток медичної освіти і підготовку лікарів. Для того, щоб усунути цей недолік, в останнє десятиріччя ХVІІІ століття студентів медичного факультету Московського університету стали направляти для практичної роботи з хворими у Московський військовий госпіталь. У 1797 р. була виділена спеціальна палата на 10 ліжок. Завідував цією палатою Є.О.Мухін, у майбутньому (1813 – 1835) професор Московського університету. Він використовував метод препаровки на заморожених трупах, який розвинули згодом І.В.Буяльський і М.І.Пирогов.

Єфрем Осипович розробив новий розділ анатомії – науку про синовіальні сумки. Його заслугою є розробка російської анатомічної термінології, складення курсу анатомії російською мовою, який слугував  керівництвом для кількох поколінь лікарів. У своїй дисертації “De stimulis corpus humanum vivum afficientibus” (“Про стимули, які діють на живе людське тіло”), яка була захищена у 1800 р., Є.О.Мухін першим у вітчизняній медицині виклав основні положення рефлекторної теорії. Він одним з перших виступив з вченням про організм як єдине ціле, всі частини і функції якого знаходяться у тісному зв’язку і взаємодії між собою і з навколишнім середовищем; він визнавав провідну роль нервової системи у життєдіяльності людського організму, що дозволяє вважати його одним з родоначальників напрямку, який пізніше отримав назву нервізма.

Єфрем Осипович Мухін зробив великий внесок не тільки у розвиток медичної освіти і науки, але й в організацію охорони здоров’я. У 1802-1812 рр. він був головним лікарем Голіцинської лікарні і зробив з неї зразковий для того часу лікувальний заклад, читав лекції лікарям і демонстрував хворих. У цій лікарні він організував цілодобове чергування для надання невідкладної хірургічної допомоги, тому він вважається організатором першого у Москві пункту швидкої медичної допомоги. Є.О.Мухін започаткував наукову розробку проблем травматології. У своїй книзі “Первые начала костоправной науки” (1806) він виклав основи вчення про травми, методи вправлення вивихів, лікування переломів і іммобілізації кінцівок. Йому належить оригінальна робота “Рассуждение о средствах и способах оживотворять утопших, удавленных и задохшихся” (1805). Є.О.Мухін брав участь у боротьбі з епідеміями холери, був одним з перших організаторів у Росії вакцинації проти віспи по Е.Дженнеру [4].

Яким же чином пов’язане ім’я Єфрема Осиповича Мухіна з іменем великого Пирогова?

Відомо, що бажання присвятити своє життя медицині виникло у М.І.Пирогова ще в дитинстві, і Єфрем Осипович Мухін був причетний до цього, адже він лікував його старшого брата і це, як згадував сам М.І.Пирогов, справило на нього величезне враження і викликало сильне бажання у всьому наслідувати цього чудового лікаря у своїх дитячих іграх. Та це був тільки початок. Згодом Єфрем Осипович Мухін відіграв ще більшу роль на шляху М.І.Пирогова у медицину, адже саме він допоміг М.І.Пирогову стати студентом Московського університету. (І не просто дружньою порадою, а своїм проханням до ректора). Під час навчання в університеті улюбленими лекціями М.І.Пирогова були лекції по фізіології Єфрема Осиповича Мухіна. Цю людину М.І.Пирогов обожнював і вважав своїм духовним батьком [1]. Єфрем Осипович постійно цікавився його успіхами у навчанні і декілька разів давав свої гроші  сім’ї М.І.Пирогова, яка дуже бідувала.

Та цим не обмежується та роль Є.О.Мухіна, яку він відіграв у його житті, адже він не тільки допомагав М.І.Пирогову йти до професії лікаря, а до того ж вказав йому шлях до наукової діяльності. Після закінчення М.І.Пироговим Московського університету Є.О.Мухін порадив йому продовжити навчання за кордоном для написання докторської дисертації, для підготовки до професорської діяльності. М.І.Пирогов вирішив займатися фізіологією, але Єфрем Осипович порадив йому обрати те, що більше пов’язане з практикою і з життям. М.І.Пирогов прислухався до його поради і обрав хірургію, на що Є.О.Мухін відповів: “Я радий за тебе…Вибір зроблено вірний” [1].

Отже, твердження, що ім’я великого Пирогова пов’язане з Україною, вірне не тільки тому, що велику частину свого життя він віддав Україні, а ще й тому, що саме уродженець України, видатний Єфрем Осипович Мухін вказав йому шлях у медицину.

І хто знає, чи став би Микола Іванович Пирогов всесвітньо відомим вченим, якби не було у його житті Єфрема Осиповича Мухіна, сина України?


Список літератури

Брежнев А.П. Пирогов.- М.: Молодая гвардия, 1990.- 477 с.
Венгрова И.В., Полянская Т.Г., Рабинович Р.С., Фокина Е.Н. Знаменательные и юбилейные даты истории медицины 1966 г. // Советское здравоохранение. - 1966.- №2.- С.76-82.
3. Маковоз А.А., Мативос Ю.П. А.И.Михалевич-врач-революционер //  Советское здравоохранение.- 1980.- №7.- С.65-66.
Шилинис Ю.А. Мухин Е.О.- БМЭ.- 1981. - Т.16. - С.35.