Библиотека - место встречи изменить нельзя

БІБЛІОТЕКА – МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ЗМІНИТИ НЕ МОЖНА

«Жене говоришь, что у любовницы, любовнице говоришь, что у жены. А сам идешь в библиотеку и читаешь, читаешь, читаешь…» Саме так (цитата мовою оригіналу) жартував видатний радянський сатирик Аркадій Райкін.

Можна згадати й іншу репризу: «Вы не подскажете, как пройти в библиотеку?» Це вже з фільму «Операція И та інші пригоди Шурика».

Книга, бібліотека – ці слова для переважної більшості жителів Радянського Союзу були вагомими, маючи істотне значення. І хоч зараз, на жаль, часи змінилися, віримо, що книга була, є й буде вірним та надійним другом кожному.

Завдяки Світлані Володимирівні Тимошенко постійно відвідую філіал міської бібліотеки №6, що розташований по вул. Кучеренка у м. Полтаві. Приємно мати справу з професіоналами! Світлана Володимирівна, Тетяна Василівна Сінна, Лариса Анатоліївна Федій, Ірина Григорівна Усова, здається, живуть своєю роботою, бібліотекою та книгами. Доброзичливі, коректні, грамотні, вони готові надати будь-яку консультацію, задовольнити духовні потреби читачів. Ці люди обрали свою професію за покликанням, від чого виграли як вони, так і відвідувачі бібліотеки. Що приємно, ці працівники поважають людей. Крім того, вони ніколи не соромляться визнати, що чогось не знають.

Тому в бібліотеці, в якій, до речі, бувають і письменники, і доктори наук, майже завжди робоча та творча атмосфера. Постійно проводяться різноманітні заходи, які охоплюють і школярів, і пенсіонерів. Завжди бачиш на стенді інформацію про ювілеї письменників та багато іншого цікавого.

І ось психологія. Діти часто приходять погратися в Інтернеті. Але перед цим їм завжди пропонують книжки, журнали. Наступного разу школярі вже самі просять щось почитати, привчаються до книжок, до читання.

Знання дітлахів залишають бажати кращого. Чого тільки не почуєш! Гітлер виявився українським гетьманом, Му-му – українською письменницею. А як звали батька Тараса Григоровича Шевченка, взагалі питання надзвичайно складне, непідйомне.

Значення бібліотеки велике; розуміння цього обов’язково повернеться. Втім, недарма слово «книга» жіночого роду! 8 Березня – свято Жінки, Вроди та Краси – вже минуло, а книги, а самі жінки залишаються! Хай Вам щастить!

Роман КОТЛЯР, академік