Перший вiзит
Місця знайомі й не знайомі
Де босоніж він походжав,
Дружину вперше в його домі
Сад тихим раєм привітав.
Рожеві яблука звисають,
Рум’янець грає на щоках,
Грайливі іскорки літають
В зпід брів усміхнених очах.
Може їй доля посміхнеться,
Чи тернем стежка заросте,
Складна життя дорога в’ється
Хоч син малий уже росте.
Мати сім’ю - не життя прожить
І щастя в ньому треба заслужить.
6.07. 2013р., Київ
© Copyright: Григорий Божок, 2013
Свидетельство о публикации №213061801596
Свидетельство о публикации №213061801596
Рецензии
