Конспект життя...

       Аркуш паперу... Сині клітинки сумували за цим чорним кольором. Чорнила трохи змінились, але почерк - корявий і не завжди зрозумілий, але в ту ж мить по-своєму тендітний і дівочий в чомусь - незмінний.
       Якщо тобі цікаво - читаєш, вмостившись десь в тиші чи на самоті, пішовши в себе, а якщо ні - читаєш в метро чи десь в центрі міста, ввімкнувши максимум понтів і будучи готовим роздавати цей текст як рекламу дверей кожному повз тебе прохожу людину...
       В ці 11:26 сидиш на лекції, де лектор - декан, розповідає зі смаком життя, нікуди не поспішаючи, як тлумачний словник про вбивста з жорстокістю. На ряду зі мною сидить ще декілька однокурсників, займаючись своїм: хтось творчістю, а хтось оцінкою творчості. Більшість пише конспект.
       А нащо? Нащо писати конспект, якщо потім готуєшся до семінарів з книжками, вирішуючи задачі з інтернетом, а до екзамену купляєш шпаргалки і конспект перетворюється у результат роботи паперової фабрики "Обухів". Ти боїшся, що хтось перевірить? не сміши мене. Але суть в тому, що так у всьому. Люди хронічно не вміють розставляти пріоритети.
       І це вже хвороба, а не одиниця помилки. Дитинство - єдине, що раціонально у більшості людей з адекватними батьками.
       Далі - школа з паралельно непотрібними гуртками, ВНЗ і студентське життя, яке втрачаєш на навчання, робота, де вже хочеш погуляти, і старість, коли лежиш і чекаєш кінця світу... Можливо, я не про всіх пишу, але багатьох таких знаю.
       Люди хронічно не вміють відпочивати... Зараз у багатьох відпочинок - сон і мережа. А це правильно? НІ! Відпочинок, коли сидиш на природі, бігаєш по парку, спілкуєшся не друком, не відео-чатом, а усно - тет-а-тет, дивлячись один одному в очі, розуміючи все без смайлів і крапок.
       Істина в цьому конспекті життя одна - всі хочуть щось зробити, але сили волі і біжання не вистачає. Сьогодні править над л.дьми матеріалізм і песимізм, але не тому що така пора року, а тому що всі хронічно стали безраціональними...
       Всі розуміють, що мережа затягує і гіпнотизує всіх, але видалитись ніхто не може. Слабкі, сірі черстві песимісти... 16.10.2012р.  11:51


Рецензии