Анатомы России - выходцы из Украины

Имена выходцев из Украины связаны с историей Петербургской медико-хирургической академии, одного из старейших и знаменитых высших медицинских учебных заведений России (сейчас Военно-медицинская академия им.С.М.Кирова в Санкт-Петербурге).

Кафедру анатомии Петербургской медико-хирургической академии от дня её основания и на протяжении длительного периода (1798 - 1844) возглавляли выхоцы из Украины: Н.К.Карпинский, П.А.Загорский и И.В.Буяльский.

Н.К.Карпинский, профессор анатомии, физиологии и хирургии, первым возглавил эту кафедру и вскоре передал руководство своему талантливому ученику П.А.Загорскому, который считается основателем российской анатомии и автором первого русского учебника по анатомии.

Свои лекции П.А.Загорский читал на русском языке, что было очень редкостным явлением в педагогической практике (преподавание в те времена проводилось в основном на немецком языке).

П.А.Загорский был действительным членом Российской академии наук, почётным членом многих медицинских обществ и даже на протяжении двух лет (1804 - 1805) был главой Конференции (Учёного совета), то есть начальником Петербургской медико-хирургической академии.

Огромное значение имеет его капитальный труд "Сокращённая анатомия или руководство к познанию человеческого тела" (1801), который до 1830 г. выдержал 5 изданий и долго был единственным самым полным руководством по анатомии во всех медицинских учебных заведениях того времени.

Историческое значение этого первого русского учебника состоит в том, что его появление показало возможность создания отечественных оригинальных руководств, чтобы улучшить и облегчить медицинское образование в России. Этот факт также свидетельствовал о падении того влияния и авторитета, который имели тогда иностранные учёные.

Преемником П.А.Загорского стал его ученик И.В.Буяльский, который руководил этой кафедрой анатомии на протяжении 11 лет и был выдающимся хирургом.

Но поскольку эта статья посвящена анатомии, то в ней не будет освещаться весь его вклад в развитие хирургии, а будет сказано только о его деятельности в области анатомии.

Замечательным вкладом в развитие как анатомии, так и сосудистой хирургии стали его "Анатомо-хирургические таблицы, объясняющие производство операций перевязывания больших артерий" (1828).

Это был первый в России атлас по топографической анатомии и оперативной хирургии. Он стал широко известен и за рубежом. Его приобрели все европейские университеты.

Высокую оцеку получил этот атлас и в Америке. Вот что, в частности, писал о нём из Бостона в 1829 году профессор хирургии Гарвардского университета Уоррен: "...он все предыдущие изданные книги и таблицы об артериях намного превосходит".

В 1852 г. вышел в свет ещё один труд И.В.Буяльского "Анатомо-хирургические таблицы, объясняющие производство операций вырезывания и раздробления камней",  который фактически заложил фундамент российской урологии.

И.В.Буяльский на протяжении длительного времени был единственным в России специалистом по бальзамированию трупов, метод которого он сам разработал.

В 1817 - 1825 гг. он изготовил ряд уникальных анатомических препаратов, среди которых особого внимания заслуживают так называемые вытравленные (коррозийные) препараты сосудов почек после тончайших инъекций. Цветные рисунки были опубликованы в его труде "Фотографические рисунки вытравленных артерий и вен почек человеческих" (1863).

Он подарил Медико-хирургической академии свой личный музей, 3000 экспонатов которого он создавал сам на протяжении многих лет. Это были изготовленные им препараты, рисунки, муляжи, приборы, инструменты и т.д.

И.В.Буяльского считают основателем пластической анатомии. Он изготовил анатомический препарат замороженного трупа молодого человека (1936), отлитого позже в бронзе скульптором П.К.Клодтом. Эта скульптура известна под названием "Лежачее тело" и была отмечена многими зарубежными наградами; её копии находятся во многих иностранных академиях.

В те времена жил и работал ещё один выдающийся учёный, выходец из Украины, но уже не в Петербурге, а в Москве.

Это Е.О.Мухин, который разработал новый раздел анатомии - науку о синовиальных сумках. Он использовал метод препарирования на замороженных трупах, который позже развили И.В.Буяльский и Н.И.Пирогов.

Его заслугой была разработка русской анатомической терминологии, написание курса анатомии на русском языке.

В Московском университете Е.О.Мухин был профессором кафедры анатомии, физиологии, судебной медицины и медицинской полиции и деканом медицинского факультета.

Большая заслуга Е.О.Мухина состоит ещё и в том, что именно он неоднократно играл решающую роль на пути в медицину и научную деятельность великого русского хирурга и учёного Н.И.Пирогова.

Стоит сказать о том, что Н.К.Карпинский, П.А.Загорский, И.В.Буяльский и Е.О. Мухин были представителями той исторической эпохи, которая характеризовалась бурным развитием науки в разных отраслях, и их научная деятельность была яркими страницами истории развития медицины и, в частности, анатомии.

Історії розвитку анатомії як світової, так і вітчизняної, присвячено дуже багато джерел літератури. Що ж нового можна ще додати до цієї теми? Проголошення України незалежною державою стало стимулом для поглибленого вивчення історії медицини на її території. Та історія українського народу може бути ще більш повною, якщо буде розкриватися роль у розвитку медицини тих уродженців України, які працювали за її межами.

Імена наших співвітчизників пов'язані з історією Петербурзької медико-хірургічної академії, одного з найстаріших і найвидатніших вищих медичних навчальних закладів Росії (зараз Військово-медична академія у Санкт-Петербурзі).

Кафедру анатомії Петербурзької медико-хірургічної академії від дня її заснування і протягом довгого періоду (1798 - 1844) очолювали вихідці з України: Н.К.Карпінський, П.А.Загорський і І.В.Буяльський.

А у Московському університеті вихідець з України Є.О.Мухін був професором кафедри анатомії, фізіології, судової медицини і медичної поліції та деканом відділу лікарських наук (сучасною мовою - деканом медичного факультету).

Діяльність цех вчених мала величезне значення для розвитку анатомії і медичної освіти.

Никон Карпович Карпінський (1745 - 1810), уродженець с.Денисівки Лубенського повіту Полтавської губернії. Медичну освіту він отримав у школі при Петербурзькому генеральному сухопутному госпіталі, де зацікавився анатомією і залишився на посаді прозектора і репетитора на анатомічних заняттях. Він настільки успішно оволодівав предметом, що це викликало занепокоєння у німецького викладача, який, злякавшись конкуренції з боку Карпінського, добився усунення його від участі в анатомічних заняттях з приводу того, що ця робота ніби загрожує Карпінському захворіти на туберкульоз. З того часу Никон Карпович почав зазнавати негативне ставлення до себе з боку іноземців, які займали керівні пости в Державній медичній колегії - центральному органі правління всією справою охорони здоров'я в країні.

Для вдосконалення своїх знань він у 1779 р. виїхав за свій рахунок за кордон, де у Страсбурзькому університеті захистив дисертацію. Після повернення у Росію він склав екзамен у Медичній колегії, отримав право на практичну діяльність, але місця для нього на державній службі не знайшлося через "відсутність вакансій". Він став викладачем анатомії у Петербурзькій академії мистецтв і займав це місце до кінця життя.

А згодом став лектором у медичній школі при Генеральному сухопутному госпіталі у Петербурзі. Після перетворення госпітальних шкіл у медико-хірургічні училища він отримав звання професора анатомії, фізіології і хірургії. Свої лекції він супроводжував демонстрацією на трупах і анатомічних таблицях. Викладаючи історію розвитку методів вивчення анатомії, він підкреслював прогресивне значення нової для того часу фізіологічної анатомії, яка розглядала структуру у зв'язку з функцією. Про зміст його лекцій та теоретичних поглядів можна мати уявлення з рукописів, які залишили його учні: "Анатомия - трупоразъятие" і "Хирургия, преподаваемая профессором медицины Никоном Карповичем Карпинским, 1787".

Великою заслугою Н.К.Карпінського є висунення одного з його здібних учнів - Петра Андрійовича Загорського, теж уродженця України. Н.К.Карпінський завжди підтримував його і рекомендував залишити його при госпітальній школі на науково-педагогічній роботі, а у 1786 р. взяв його до себе прозектором.

У 1798 р. на базі Петербурзького медико-хірургічного училища була створена Петербурзька медико-хірургічна академія. Н.К. Карпінський очолив у ній кафедру анатомії і фізіології. Але у зв'язку з забороною сумісництва він через рік передав її П.А.Загорському.

Петро Андрійович Загорський (1764 - 1846) вважається засновником російської анатомії, автором першого російського підручника з анатомії. Він народився у містечку Понорниця Чернігівської губернії. Медичну освіту отримав у Петербурзькому медико-хірургічному училищі. Працював у військово-сухопутному госпіталі і прозектором при Петербурзькому медико-хірургічному училищі, де розпочав збирати матеріал, який і дав йому можливість написати перший російський підручник з анатомії.

З моменту організації Петербурзької медико-хірургічної академії (1798 р.) він перейшов працювати на кафедру анатомії, яку згодом очолив. Він перший запровадив обов'язкові для студентів заняття на трупах, а свої лекції читав російською мовою, що було дуже рідкісним явищем у педагогічній практиці (викладання у ті часи проводилось в основному німецькою мовою).

П.А.Загорський був дійсним членом Російської академії наук, почесним членом багатьох медичних товариств і навіть протягом двох років (1804-1805) був головою Конференції (Вченої ради), тобто начальником Петербурзької медико-хірургічної академії.

Ним написана велика кількість фундаментальних праць з різних питань медицини, та найбільше історичне значення має його капітальна праця "Сокращённая анатомия или руководство к познанию человеческого тела" (1801 р.), яка до 1830 р. витримала 5 видань і довго була єдиним найповнішим керівництвом з анатомії у всіх медичних навчальних закладах того часу.

Історичне значення цього першого російського підручника полягає у тому, що його поява показала можливість створення вітчизняних оригінальних керівництв, щоб покращити і полегшити медичну освіту у Росії. Цей факт також свідчив про падіння того впливу і авторитету, який мали тоді іноземні вчені.

Наступник Петра Андрійовича на кафедрі, його талановитий учень, відомий хірург І.В.Буяльський читав свої лекції за підручником П.А.Загорського.

Ілля Васильович Буяльський (1789 - 1866) теж народився в Україні (с. Вороб'ївка Чернігівської губернії) і згодом став одним з найвидатніших хірургів. Але оскільки ця стаття присвячена анатомії, то у ній не буде висвітлюватися його внесок у розвиток хірургії, а більш детально буде сказано тільки про його діяльність у галузі анатомії (при цьому наголошуючи на те, що блискучим хірургум І.В.Буяльський став завдяки тому, що багато часу віддавав вивченню анатомії і був яскравим представником анатомічного напрямку в хірургії - найпрогресивнішого наукового напрямку в той період).

І.В.Буяльський закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію. Після того, як П.А.Загорський пішов у відставку, Ілля Васильович очолив кафедру анатомії, якою керував протягом 11 років (1833 - 1844) і читав лекції з анатомії в Академії мистецтв протягом 33 років (1833 - 1866), де мав велику популярність і повагу серед художників і студентів.

Чудовим внеском у розвиток як анатомії, так і судинної хірургії стали його "Анатомо-хирургические таблицы, объясняющие производство операций перевязывания больших артерий" (1828).

Це був перший у Росії атлас з топографічної анатомії і оперативної хірургії. Він став широко відомим і за кордоном. Його придбали всі європейські університети.

Високу оцінку отримав цей атлас і в Америці. Ось що, зокрема, писав про нього Іллі Васильовичу з Бостона у 1829 році професор хірургії Гарвардського університету Уоррен: "...він всі попередні видані книги і таблиці про артерії набагато перевершує".

У 1852 р. побачила світ ще одна видатна праця І.В.Буяльського "Анатомо-хирургические таблицы, объясняющие производство операций вырезывания и раздробления камней", яка фактично заклала підгрунтя російської урології.

Плідною була діяльність І.В.Буяльського і в галузі патологічної анатомії. Він перший читав лекції з цього предмету в Медико-хірургічній академії і протягом багатьох років брав участь у проведенні розтинів померлих хворих.

Ілля Васильович протягом довгого часу був єдиним у Росії спеціалістом з бальзамування трупів, метод якого він сам розробив.

Ним виготовлено у 1817 - 1825 рр. ряд унікальних анатомічних препаратів, серед яких особливої уваги заслуговують так звані витравлені (корозійні) препарати судин нирок після найтонших ін'єкцій. Кольорові малюнки були опубліковані у його праці "Фотографические рисунки вытравленных артерий и вен почек человеческих" (1863).

Він подарував Медико-хурургічній академії свій особистий музей, 3000 експонатів якого він створював сам протягом багатьох років. Це були виготовлені ним препарати, малюнки, муляжі, прилади, інструменти тощо.

І.В.Буяльського вважають засновником пластичної анатомії. Він виготовив анатомічний препарат замороженого трупа молодого чоловіка (1836 р.), відлитого згодом у бронзі скульптором Петром К. Клодтом. Ця скульптура відома під назвою "Лежаче тіло" і була відмічена багатьма зарубіжними нагородами; її копії знаходяться у багатьох іноземних академіях.
 
Отже, кафедру анатомії Петербурзької медико-хірургічної академії від дня її заснування і протягом довгого періоду (1798 - 1844) очолювали вихідці з України: Н.К.Карпінський, П.А.Загорський і І.В.Буяльський, діяльність яких мала величезне значення для розвитку анатомії і медичної освіти.

У ті часи жив і працював ще один видатний вчений, вихідець з України, але вже не в Петербурзі, а у Москві.

Це Єфрем Осипович Мухін (1766 - 1850). Він народився в містечку Чугуєво Харківської губернії. Медичну освіту отримав у Єлисаветградській медико-хірургічній школі (Єлисаветград - зараз Кіровоград в Україні).

Він розробив новий розділ анатомії - науку про синовіальні сумки, використовував метод препарування на заморожених трупах, який згодом розвинули І.В.Буяльський і М.І.Пирогов.

Його заслугою була розробка російської анатомічної термінології, написання курсу анатомії російською мовою.

У Московському університеті Є.О.Мухін був професором кафедри анатомії, фізіології, судової медицини і медичної поліції та деканом відділу лікарських наук (сучасною мовою - деканом медичного факультету).

Велика заслуга Є.О.Мухіна полягає ще й у тому, що саме він неодноразово відігравав вирішальну роль на шляху у медицину та наукову діяльність великого російського хірурга та вченого М.І.Пирогова.

Варто сказати про те, що Н.К.Карпінський, П.А.Загорський, І.В.Буяльський і Є.О.Мухін були представниками тієї історичної епохи, яка характеризувалася бурхливим розвитком науки у різних галузях, і їх наукова діяльність була яскравими сторінками історії розвитку медицини і, зокрема, анатомії.


Література:

1. Брежнев А.П.  Пирогов.- М.: Молодая гвардия, 1990.- 477 с.
2. Венгрова И.В., Полянская Т.Г., Рабинович Р.С., Фокина Е.Н.  Знаменательные и юбилейные даты истории медицины 1966г.  //Советское здравоохранение.- 1966.- №2.- С.80.
3. Грибанов Е.  Ювілейна медаль та дворянський герб Іллі Васильовича Буяльського  //Агапіт.- 1998.- №9-10.- С.71-73.
4. Коломийченко М.И.  Выдающиеся деятели отечественной медицины П.А.Загорский и И.В.Буяльский  //Хирургия.- 1965.- №11.- С.142-144.
5. Мирский М.Б.  И.В.Буяльский - выдающийся русский учёный  //Клиническая медицина.- 1988.- №8.- С.145-149.
6. Хромов Б.М.  П.А.Загорский - основоположник русской анатомии  //Советское здравоохранение.- 1972. -№3.- С.76-79.
7. Шавцов С.И.  Н.К.Карпинский - видный русский анатом, хирург, и лекарствовед  //Советское здравоохранение.- 1962.- №6.- С.80-84.
8. Шилинис Ю.А.  Е.О.Мухин  //БМЭ.- 1981.- Т.16.- С.35.
9. Юрихин А.П.  Илья Васильевич Буяльский  //Хирургия.- 1989.- №6.- С.152-153. 
 


Рецензии